Читати книгу - "Сюрприз Для БабІя, Ольга Довженко"

Чоловік зовсім забув, що йому незабаром йти на весілля друга, де він мав бути свідком. Алекс за два дні проведених з Данею зовсім випав зі звичного темпу життя і збирався в нього швидко влитися поки не було пізно. Чоловікові здавалося, що він спить і йому дуже хотілося прокинутися, але ніяк не вдавалося.

Алекс чітко розумів, що ситуація з Данею покрита густим, сірим туманом і він хотів хоча б трохи її прояснити.

Чоловік набрав номер телефону і дочекавшись, поки до нього озвуться з іншого кінця сказав:

— Добрий день! 

— Добрий день! Вас вітає лабораторія "Лайтнево" мене звати Вікторія, чим я можу бути вам корисною?! — озвалася дівчина з приємним, ніжним голосом.

— Вікторіє, я хочу найближчим часом провести ДНК експертизу! Терміново! — впевнено заявив Алекс. — На коли ви нас запишете?

— Зачекайте, будь ласка, хвилинку, я зараз уточню інформацію! — дівчина затихла і чоловік прислухався лише до клацання комп'ютерних клавіш, що доносилося з трубки. — Так, дану процедуру можна зробити через два дні, у п'ятницю! — уточнила дівчина.

— П'ятниця?! — Алекс намагався пригадати, що в нього заплановано на п'ятницю і раптом згадав, що саме в той день він обов'язково має бути на весіллі Артура. — Вікторіє, в п'ятницю я не можу! А чи нема запису на найближчі дні? 

— Хвилиночку! — замислено сказала дівчина, знову голосно тицяючи пальцями по комп'ютерній клавіатурі. — Можна сьогодні о дев'ятнадцятій годині, якраз щойно звільнилося віконечко. Що скажете?! 

— Згоден! Записуйте! — рішуче заявив Алекс, уточнюючи в адміністраторки адресу клініки.

Радіючи, що вже сьогодні хоч якось Алекс зможе пролити світло на ситуацію, чоловік відчув приплив сил та позитивних емоцій.

Все ж діставшись до координат потенційних нянь, які йому надіслала Маша, чоловік набрав телефонний номер агенції.

— Раді вітати вас в агентстві "Твій комфорт." З яким питанням ви до нас звернулися? — запитала ввічлива жінка.

— Добрий день! Я хотів би замовити няню для п'ятирічного сина. Це можливо зробити? — серйозно поцікавився Алекс.

— Так, звісно! Будемо раді вам допомогти. Ми маємо велику кількість досвідчених нянь та гувернанток з безліччю рекомендацій та позитивних відгуків. — прощебетала жінка з іншого боку зв'язку.

— Мені багато не треба, мені потрібна одна надійна та відповідальна людина, з сучасним поглядом на життя, яка зуміє порозумітися та розважити п'ятирічного хлопця.

— Ми підберемо вам найкращу кандидатуру. На коли вам потрібно? Ви хочете няню кожного дня, чи на якісь конкретні періоди.

— На завтра! І потім ще треба буде, але я по факту говоритиму про час! — впевнено заявив чоловік.

— Добре! Продиктуйте свою адресу та вкажіть бажаний час! — ввічливо попросила жінка.

— Так, пишіть: вулиця Садова будинок 301, квартира 19. Десь близько 13:00 щоб ваша няня була в зазначеному місці. — наказовим тоном заявив Алекс. — Сподіваюся, няня буде без запізнень!  

— Звичайно, в нас найпунктуальніші та найвідповідальніші співробітниці, — почала наспівувати солодку оду жінка з рецепції, яка була дуже зацікавлена у тому, щоб саме в її компанії клієнт замовив няню. 

— Значить домовились! На все добре! — поспішив розпрощатися чоловік зі співрозмовницею, яка вже встигла йому надокучити.

Поклавши слухавку Алекс зітхнув з полегшенням, адже деякі відкриті питання йому вдалося закрити.

Насилу дочекавшись вечора, чоловік забравши хлопчика поїхав до лабораторії, аби з'ясувати, чи його це дитина, чи ні. Якщо тест ДНК не підтвердить його спорідненості з хлопчиком, то Алекс відведе його до поліції, нехай там шукають його матір шарлатанку.

— Тату, а де ти купив таку машину? — раптом думки стурбованого чоловіка обірвав малий Даня, який до цього весь час мовчки сидів у телефоні.

— Подобається? — посміхнувся Алекс.

— Ага, вона крута. Я теж собі таку куплю, коли виросту і буду вас із мамою возити. — замріяно промовив хлопчик.

— Ага, — невдоволено буркнув чоловік, як тільки малий згадав про свою маму. — Що тобі мама взагалі розказувала про батька?

— Те, що він льотчик і колись давно розбився на літаку! — серйозно відповів Даня.

— Он воно що! — вже заочно ненавидячи жінку, яка народила Даню, пробубнів Алекс. — Чому ж не космонавт чи не моряк? — задавши питання скоріш собі, ніж малому, чоловік сильніше натиснув на педаль газу.

— Ого, так швидко! — із захватом сказав малий. — Мама казала, що тільки невиховані так швидко гасають по місту, а вона помилилася, ти вихований, правда, тату? 

Хлопчик своїми словами змусив Алекса скинути газу та їхати спокійніше.

— А де працює твоя мама? — взявши себе в руки, спокійно запитав чоловік.

— В бухгалтерії, — сказав Даня.

— Ясно, — пробурмотів чоловік, більше не захотівши нічого слухати про жінку, яка так вчинила із власним сином.

Процедура в лабораторії пройшла безболісно та досить швидко. Малий навіть не зрозумів, чому вони були в лікарні, і Алекс йому пояснив, що вони просто перевіряли зуби. Чоловік не хотів пояснювати хлопчикові всі тонкощі пройденої процедури і тому злегка обдурив.

Після лабораторії, Алекс набрав номер Елі:

— Так, слухаю! — почув він у слухавці приємний голос молодої дівчини.

— Елю, добрий вечір! Вас турбує Алекс, ми сьогодні були у вашій піцерії, пам'ятаєте?! — почав прохід по своїй добряче протоптаній стежці зваблення чоловік, наперед смакуючи новою здобиччю.

— Так, я пам'ятаю вас! Щось сталося, вам потрібна допомога?! — стурбовано запитала дівчина.

— Так, без вас прямо як без рук! — прикинувшись засмученим, жалібно відповів ловелас. — Мені сьогодні конче потрібно від'їхати по роботі, а малого нема з ким залишити. Чи не могли б ви годинку з ним посидіти? — вміло розставляючи шовкові тенета, сказав Алекс.

— Добре, я посиджу з ним, я якраз закінчила свою зміну і збиралася додому! 

— О, це прекрасно! Ми з Данею якраз під'їжджаємо до піцерії, то зараз вас і заберемо. — прощебетав задоволений молодий чоловік.