BooksUkraine.com » Любовне фентезі » Позбав мене від нареченого, сестричко, Ольга Обська 📚 - Українською

Читати книгу - "Позбав мене від нареченого, сестричко, Ольга Обська"

83
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Позбав мене від нареченого, сестричко" автора Ольга Обська. Жанр книги: Любовне фентезі. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 6 7 8 ... 102
Перейти на сторінку:
Розділ 4. Таємний Санта

 

Розділ 4. Таємний Санта

 

Професор Вяземський, який читав для майбутніх журналістів курс професійної етики, неодноразово наголошував на лекціях, що головними якостями репортера є холоднокровність та вміння швидко мислити. От він, наприклад, не розгубився, навіть коли йому довелося брати інтерв'ю у клітці з тиграми.

Ліза завжди щиро вважала, що має всі перелічені вище якості, і, здається, настав час, коли вони їй дуже знадобляться. Міркувати треба було блискавично. Вона не могла собі дозволити завмерти бовваном на одному місці та намагатися зрозуміти, що відбувається. Про те, де вона і що за божевілля з нею трапилося, Ліза подумає потім, а поки їй необхідно було вирішити іншу насущну проблему — як уникнути зустрічі з володарем гарного баритона.

Шосте чуття підказувало, що потрапляти йому на очі вкрай не бажано, особливо з огляду на те, що Ліза зараз була в коротенькій нічній сорочці, а точніше в новорічному подарунку від таємного Санти.

Цього року вся група одностайно вирішила взяти участь у цій грі. Кожен витяг папірець з ім'ям того, кому має подарувати подарунок на Новий рік. Лізі випала Наталка, а кому випала сама Ліза, вона й гадки не мала, але в цьому ж і полягає вся привабливість гри в таємного Санту — ти не знаєш від кого отримаєш презент. Існувала негласна домовленість, що подарунки мають бути з гумором. Вручення відбулося сьогодні вранці. Мабуть, у таємного Санти, який обирав подарунок для Лізи, було найбільш своєрідне почуття гумору. У пакеті зі своїм ім'ям вона виявила щось середнє між пеньюаром та нічною сорочкою з ніжного блакитного шовку та мережив під назвою "Нічний карнавальний костюм Снігуроньки".

Угу, милий костюмчик. Гарно, звабливо, провокаційно. Просто викопана снігуронька. І надав же Лізі нечистий у першу ж ніч приміряти обнову, та так і залишитися в ній. Зазвичай вона спала в трикотажній піжамі з сердечками. Але міркувати про те, чи була б піжама доречніша за цих обставин, було ніколи – звуки кроків володаря баритона ставали все виразнішими і це означало, що він десь зовсім поруч.

Ліза обвела поглядом приміщення, яке ще хвилину тому було її рідною кімнатою гуртожитку, а тепер перетворилося на цілі апартаменти. І хоч навколо панувала напівтемрява, важко було не помітити, що все стало зовсім іншим. Звідкись узялися величезні вікна, килими, люстри. Замість скромненького ліжко-місця — розкішне ліжко під балдахіном, замість вузької шафи з одними дверцятами — неосяжний гардероб. У Лізи вже встиг з'явитися здогад, чим пояснити всі ці метаморфози, але поки що їй в це не вірилося.

— Кімната довго стояла порожня. Тут необхідно буде навести ідеальний порядок, — баритон прозвучав настільки виразно, що стало зрозуміло — його володар біля дверей і будь-якої миті може увійти.

Першою думкою було застрибнути у ліжко під покривало. Воно таке величезне, що якщо примоститися десь на краєчку, ніхто і не помітить. Хоча ні, ідея не дуже гарна. Краще вже причаїтися під ліжком. Але що, як там півметровий шар пилу? Тоді, мабуть, Лізі пряма дорога у гардероб. Адже це класика — сховатися в шафі.                                                                 

                                                                                                                                               

                                                                                                                                                    

Брайан йшов коридорами замку і роздавав слугам накази. Він давно тут не був, та раптова ідея змусила його приїхати. Він вирішив влаштувати завтра для Елізабет екскурсію замком. Юні леді люблять розкіш. Нехай подивиться, де має жити в майбутньому. А якщо вона виявиться хоч трохи не такою пустоголовою, як діви її віку, то, безперечно, буде зачарована не лише розкішшю, а й таємницями, якими овіяна історія старого замку.

Брайан ненадовго затримався біля вікна. Взимку тут особливо гарно. Сьогодні сніг сипав цілий день і перефарбував ялинки, що щільно обступають замок з півночі, у білий колір. Дитиною Брайан любив зиму. Батько влаштовував у дворі льодове містечко з ковзанкою та гірками. А вечорами вони іноді їздили лісом верхи.

Якщо Елізабет вміє триматися у сідлі, можна і для неї влаштувати прогулянку. Чому б ні, якщо він вирішив провести завтрашній день із нею.

Брайан не сумнівався, що вона відповість на його пропозицію про заручини згодою, хоч до цього відмовила вже з десятку залицяльників. Він був досить цинічним, щоб знати собі ціну. Хто відмовить найзавиднішому нареченому герцогства? Гарний, багатий, розумний. Але Елізабет поки що тримає паузу. Так і не дала офіційної згоди, а йому не хотілося несподіваних сюрпризів. Тому він і подумав, що екскурсія замком і кілька годин, проведені разом, зроблять свою справу. Для того, щоб юна леді закохалася в нього, зазвичай вистачає не більше години. Брайан був достатньо цинічним, щоб знати ціну жіночим почуттям.

— Завтра ми приїдемо сюди з моєю майбутньою нареченою, леді Елізабет. Подбайте, щоб все сяяло.

Брайан перевіряв кімнату за кімнатою, а управитель йшов слідом і слухняно кивав, показуючи, що кожне розпорядження буде виконане неухильно.

 Біля дверей опочивальні Брайан дав нову серію вказівок.

— Тут необхідно особливо постаратися. Кімната давно стояла порожня.

Він відчинив двері, зайшов усередину і ввімкнув світло.

— Замініть тут усе – покривала, пледи, штори. Запросіть мадам Жуві з модного салону — нехай візьме участь в оновленні інтер’єру.

— Буде виконано, ваша світлосте.

Брайан попрямував до гардеробу, хотів переконатися, що він порожній. Чи всі його речі вивезли, коли він поїхав із замку, чи залишився якийсь мотлох?

Він потягнув за ручку і заглянув всередину.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 6 7 8 ... 102
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Позбав мене від нареченого, сестричко, Ольга Обська», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Позбав мене від нареченого, сестричко, Ольга Обська"