Читати книгу - "Станція з привидами, Барнс С.А."

Він має рацію — ніхто ніколи не підійде до неї і не скаже: «Досить. Вам достатньо. Нічого страшного, що ти дочка Філда Бледсо. Що ти з роду Брей і тобі надали великі привілеї, хоча ти не заслуговуєш на них і не є бажаною для самих Бреїв».

Цього ніколи не буде. Через цілий ряд причин, не остання з яких та, що мало людей знають ці подробиці про неї.

Офелія кліпає, розглядаючи це.

Справа не в тому, що вона чекала цього моменту, більше того, вона думала, що одного дня вона відчує це, що вона досягне певного моменту свого життя, якогось порогу чи вершини гори, де вона озирнеться навколо і зрозуміє, що вона досягла того, що вона намірилася зробити. Досягла позиції, з якою всі погодяться, що вона не піддається жодній критиці та невдачі.

У неї народжується самопринизливе пирхання, і Офелія закриває рота рукою, хоча її очі наповнені сльозами.

Якого біса, Фел. Як я це пропустила? Лікарю, зціли себе. Немає фінішу, тому що вона ніколи його не встановлювала. Вона просто рухала стрічку з кожним досягненням, з кожною спробою, тому що ніхто не казав їй, що вона закінчила. Не казав їй, що для неї досить.

Але хто б це зробив? Її мама? Ні. Її дядько, її бабуся? Будь ласка… І в її житті буквально немає нікого, чиє слово вона могла б прийняти, тому що ніхто з них не знає, яка вона.

Окрім Ітана Северина.

Хто встановлює правила? Ще одне його запитання, на яке Офелія не має відповіді. Але вона знає, яку вона хоче отримати відповідь, і якою вона має бути.

Собою.

26

Портативний медичний блок — це пристрій у формі птаха з «крилами» в положенні вниз для підтримки центрального корпусу, який є довгою плоскою панеллю, що містить різні інструменти знизу, і панель налаштувань угорі. Крила можна розсунути або згорнути відповідно до необхідного положення.

Він призначений для простих процедур, коли команда перебуває на місці, далеко від виконання завдання. Лікування розтягнень та дрібних переломів, лікування обморожень, видалення хворого зуба. Теоретично він також може виправити чисті переломи, але Офелія не впевнена, що вона довірить йому свою ногу, особливо в ситуації, коли треба рятувати своє життя.

З того, що вона знає, це здебільшого накладання швів. Руки і пальці. Час від часу роздвоєна губа, як у Суреша, або потріскана шкіра під синім оком.

«Ось. «Видалення стороннього предмета». Суреш показує на налаштування, а Ітан відмахується рукою.

«Я знаю», — каже він. “Крок назад.”

Ліана лежить на лабораторному столі животом вниз, її голова повернута набік. Її повіки здригаються від руху, але дихання повільне та рівне. Зараз. PMU розташовано на її потилиці, де навіть від дверей Офелія може бачити, як вузлики зміщуються та рухаються під її шкірою, час від часу збурюючись, ніби вони відчувають, що ось-ось станеться.

Ітан регулює крила, наближаючи інструменти до вразливої ​​шиї Ліани. Стільки нервів і вен, стільки способів завдати непоправної шкоди.

Вона ненавидить це. «Можливо, нам варто спочатку спробувати це на одному з нас, на руці. На одному з нас, у кого все ще є… вузлики».

«Якщо це прогрес, ми можемо не встигнути», — категорично каже Кейт, злегка похитуючись на місці. «Моїх вже немає, твоїх теж. Якщо вони рухаються по тілу, що станеться, якщо у Ліану вони зайшли глибше?»

Хоча Офелія вже тоді підозрювала, що Кейт бреше про синці на руці, її мовчазне зізнання в цьому все одно викликає в Офелії спалах роздратування. Вона подумки гасить його. Брехня Кейт не допомогла, ні. Але є серйозніші проблеми.

Ітан розгойдує пристрій вперед-назад, забезпечуючи його стабільність, а потім, недовго вагаючись, вибирає пункт меню, який вказав Суреш.

Слабке блакитне світло виходить із приладової панелі, сканування, рухається зліва направо, а потім зверху вниз.

Офелія тамує подих, чекаючи. Коли він щось виявить, на потрібній ділянці з’явиться відповідний синій X, який попросить Ітана підтвердити видалення.

Натомість пристрій видає тривожний звуковий сигнал. «Ціль не визначено», — повідомляє він, і світло зникає.

«Щось не так». Ітан хмуриться. «Зараза не фіксується».

«Просто перевизначте це. Так було й минулого разу, пам’ятаєш? Він не хотів виривати метал з моєї руки, тому що він був надто близько до якогось нерва», — каже Суреш, махаючи рукою долонею вгору. Його шкіру прикрашає нерівний білий шрам. “Зі мною все гаразд. Просто трохи оніміння».

Ісусе.

«Це, ймовірно, тому, що вони занадто швидко рухаються», — вважає Офелія. «Обмеження безпеки щодо видалення чужорідного тіла суворіші».

Вони троє, Ітан, Кейт і Суреш, повертаються і дивляться на неї.

“Що?” Офелія незручно ворушиться. «Кілька років тому я пройшла певний тренінг. Я хотіла знати, через що проходили мої пацієнти на реабілітації та реанімації, коли вони були далеко від дому». Робота — це — було — її життя.

Кейт виглядає дещо враженою — чи то ближче до непритомності. Вона сильно б’є по «очищувачі двигуна». Суреш роздратовано смокче зуби.

“Пропозиції?” — питає Ітан за мить.

Ну, я б, хрень, не став ігнорувати безпеку. «Спробуйте стабілізувати ціль».

Ітан відступає від PMU, простягаючи руку в жесті, щоб Офелія заступила його.

«Ні», — каже вона, здригаючись. Різати когось, допомагаючи чи ні, це для неї занадто. Місток, який надто близько до її батька.

Ітан дивиться на неї, розчаровано стиснувши рот.

Якщо ти не хочеш бути своїм батьком, не будь ним. Ніби це так просто.

Зітхнувши, Офелія знаходить у пачці Келлерсона пару довгих пінцетів. І ось вона опинилася на передній частині PMU, а Ітан знову за пультом.

«Готові?» — запитує Офелія.

Він киває.

Вона намагається пригадати точні інструкції з навчання. У цьому сценарії це був пацієнт, який занадто багато рухався і з якоїсь причини не міг отримати седативний ефект. Не зовсім їхня ситуація тут.

Її серце б’ється так сильно, що пінцет тремтить разом з її пульсом, коли вона зосереджується на найбільшій звивистій масі під шкірою Ліани.

Вона налякана, що збирається облажатися. Якщо вона зробить помилку, це закінчиться тим, що Ліана загине, а Офелія буде в її крові. Але в той же час Офелія не може просто передати це комусь іншому. Суреш надто необережний, як на її смак, а Кейт, вона майже впевнена, надто п’яна.

Офелія робить глибокий вдих і видихає повітря, а потім затискає пінцет навколо горбка, який зараз виглядає не таким нешкідливим. Він хитається ліворуч, потім праворуч, намагаючись вирватися з її рук.

«Зараз», — каже вона Ітану.

Синє світло з’являється знову, скануючи повз її пінцети, правильно ідентифікуючи їх як хірургічні інструменти, і фокусується на її жертві.

Яскраво-блакитний X з’являється саме там, де повинен. «Ціль заблокована», — оголошує PMU.

«Ми зуміли», — каже Ітан з очевидним полегшенням.

PMU запускає каскад інструментів,