Читати книгу - "Рута. Та, що вірить в кохання, Любава Олійник"

Коли настав вечір, і ми лягли спати, я відчула, що біль трохи вщух. Порожнеча, яка утворилася після розмови зі Світозаром, поступово заповнювалася теплом дружньої підтримки.

Дивлячись на зоряне небо за вікном, я задумалася про те, що чекає на нас далі. Нас залишилося всього 37 учнів. Скільки з нас дійдуть до кінця? Які випробування нам доведеться пройти? І чи зможемо ми зберегти дружбу, незважаючи на всі труднощі?

Відповідей на ці питання не було. Але я знала одне: я не одна. І поки у мене є такі друзі, як Меланія, я зможу пережити все. І навіть знайти своє щастя, незважаючи ні на що.