BooksUkraine.com » Поезія » Господь симпатазує аутсайдерам. 10 книг віршів 📚 - Українською

Читати книгу - "Господь симпатазує аутсайдерам. 10 книг віршів"

217
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Господь симпатазує аутсайдерам. 10 книг віршів" автора Сергій Вікторович Жадан. Жанр книги: Поезія. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 70 71 72 ... 98
Перейти на сторінку:
Він телефонує їй і говорить, що приїде наступним потягом. Вона вагається, але говорить — добре, чекаю. Задоволений, він біжить на вокзал і намагається взяти квиток на наступний потяг, треться під касами, не зважаючи особливо на всі ці застереження й пророцтва, про те що КАСА ДОВІДОК НЕ ДАЄ, і про те що ПЕРЕВІРЯЙТЕ ГРОШІ, НЕ ВІДХОДЯЧИ, і особливо про те, що ПОВЕРНЕННЯ ПРОЇЗНИХ ДОКУМЕНТІВ У КАСІ № 22, він дістає таки квиток і телефонує ще раз, аби повідомити їй про це. Але вона йому несподівано говорить, що не треба їхати, що все змінилося і що в неї завтра важкий день. Він у розпачі йде до каси № 22, здає квиток і, вже виходячи з вокзалу, ще раз набирає її номер. Вони довго про щось говорять, він переповідає їй усе, що думає про неї, вона замислюється і раптом говорить — окей, якщо я завтра все вдало розрулю, по обіді в мене буде пару годин вільних, зводжу тебе на морозиво, що з тобою робити, мій хлопчику. Він устигає запропонувати їй на цей рахунок кілька варіантів і біжить назад до кас. Але в касах йому говорять — болт, на сьогодні вже квитків немає, спробуйте завтра. Він довго свариться з касирами, пасажирами, продавцями крадених годинників, закликаючи у свідки вокзальних алкоголіків і проституток. Проститутки на його боці. Але квитків усе одно немає. Тоді до нього підходять вокзальні грузини й продають йому підроблений плацкартний квиток до Ніжина, їдь до Ніжина, дорогий, говорять йому, Ніжин — це майже те саме. Від безвиході він погоджується і телефонує їй, аби повідомити радісну звістку. Але провідники не беруть його до Ніжина, з підробленим плацкартним, мовляв, як ти можеш — до Ніжина і з підробленим квитком? Тоді він знову телефонує їй і скаржиться на життя. Вона просить його не перейматися й повертається до своїх справ. Він знову біжить до кас і випадково перекуповує в якогось дембеля квиток на наступний до Києва. У цей час вона телефонує йому і говорить, що спеціально для нього змінила свої плани і взяла квиток на найближчий до Харкова. Але він говорить їй — не треба, я сам до тебе приїду, у мене вже квиток є. Тоді вона починає нервово кричати, аби він не морочив їй голову, дав їй спокій, і хоча б трішки зважав на її життєві плани та робочий графік, одним словом — вони сваряться і йдуть здавати кожен свій квиток. А коли він знову здає квиток і приїжджає додому, то розуміє, що зробив помилку, не додавив, не витис із ситуації всього, що треба було витиснути, тож знову їде на вокзал і з ходу бере квиток на наступний до Києва. Починає світати, з ним по-приятельськи вітаються алкоголіки й проститутки, а грузини й міліціонери шанобливо віддають честь. Уже сідаючи в потяг, він ще раз телефонує їй і говорить, що ось так виходить, що він іде до неї, і вона мусить із цим змиритись. Але вона несподівано відповідає, що сама їде до нього, що вона вже в потязі й за пару годин буде в Харкові, тож просить її зустріти. Він на радощах здає квиток, іде в ігрові автомати, і йому навіть щастить, він виграє якісь гроші, пропиває їх у барі, а тут і потяг прибуває на першу платформу. Але без неї. Він стоїть і чекає, але вона не виходить. Тоді він знову телефонує їй: де ти? — питає, — що сталось? І тут вона йому говорить, що в неї, на жаль, все змінилося, розумієш, говорить, таке іноді трапляється, ти лише не ображайся, нічого особистого, але я вже у Львові. Після цього він навіть не знає, що йому робити, тому знову йде до кас. У касі спить знайома йому нафарбована блондинка, котрій він тричі за останні десять годин здавав квитки. Вона прокидається й дивиться на нього важким поглядом. Скажіть, — розпачливо питається він, — бог є? Тітка дивиться на нього важким поглядом, подумки підбирає слова і з ненавистю гупає перед ним пластиковою табличкою. А на табличці, звісно ж, написано: КАСА ДОВІДОК НЕ ДАЄ.

Жити з літератури

Коли-небудь я посміюсь над цим усім —

о, так, ми всі тоді наробили стільки дурниць,

життя змінюється, ми

змінюємося разом із ним,

залізні пластини в ключицях спаюють

намертво кості, ось так

живуть справжні поети,

обростаючи побутом, ніби жиром,

ось так поети

лягають під блядську поезію,

продаються їй, ось так

із нормальних чоловіків

роблять поетів.

Коли-небудь вона все зрозуміє,

звісно, зрозуміє, що тут

розуміти насправді —

рвані мною сорочки,

битий нею посуд,

ось так живуть справжні поети —

жодного натяку на добропорядність,

добропорядність

вигадали

ліберали,

хай спочатку спробують жити

як справжні поети, ну, як воно —

шкода себе? правда ж

шкода себе? ось саме так

вони і живуть — справжні поети,

ага — саме так, справжнє життя,

справжні поети.

Справжні слухачі,

ті, хто слухає,

ті, хто розуміє, так — саме вони,

завжди підтримають і зрозуміють,

коли ти говориш їм — господь,

цей пастух слабких, він

пам’ятає про вас,

він пастух, йому

що зима, що літо —

один хуй —

вони реагують лише на хуй.

Коли я говорю їй — я

хочу з тобою померти,

вона не слухає до кінця,

вона зовсім нічого

не знає про смерть так

само, як я нічого не знаю

про життя.

Коли-небудь усе стане

на свої місця.

Біль — поняття, що

залежить від часу,

а час працює на нас.

1 ... 70 71 72 ... 98
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Господь симпатазує аутсайдерам. 10 книг віршів», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Господь симпатазує аутсайдерам. 10 книг віршів"