Читати книгу - "Біблія"

8 І промовиш їм іще: Хто б то нї був, чи з дому Ізрайлевого, чи з приходнїв, що між вами, що приносити ме всепаленнє чи жертву,

9 І не подасть до входу в громадський намет на приніс Господеві, викорениться чоловік той із між людей своїх.

10 І хто б то нї був із дому Ізрайлевого, чи з приходнїв, що пробувають між вами, хто їсти ме яку б то нї було кров, проти людини, що їсть кров, поверну лице моє і викореню її зміж людей.

11 Бо в крові душа тїла, і призначив я її для жертівника, щоб роблено покуту за душі ваші; кров бо се, що чинить покуту за душу.

12 Тим же то глаголав я Ізрайлевим синам: Нї одна душа зміж вас нехай не їсть крові; і приходень, що пробуває між вами, нехай не їсть крові.

13 І хто б то нї був між синами Ізрайлевими, чи між приходнями, що між вами, що вловить животину чи птицю яку, що їдять, мусить вицїдити кров її, і засипати її землею.

14 Бо душа кожного тїла: кров його, се душа його; і сказав я Ізрайлевим синам: Крові з усякого тїла щоб ви не їли, бо душа кожного тїла се кров його; кожен, хто з'їсть її, викорениться.

15 І всякий хто їсти ме або трупа, або те що зьвір розідре, чи землянин, чи приходень, мусить випрати одїж свою та викупатись у водї, і нечистий буде він до вечора; тодї ж стане чистий. Коли ж не повипирає її і не скупається, так нести ме на душі гріх свій.

Левит 18

1 І рече Господь Мойсейові:

2 Промов до синів Ізрайлевих і скажи їм: Я Господь, Бог ваш.

3 Не будете ви ходити робом Египецької землї, де ви жили, і не будете ходити робом Канаан землї, куди приведу вас; і по установам тамешнім не будете жити.

4 Суди мої сповняйте і установ моїх пильнуйте, щоб ходити в них. Я Господь, Бог ваш.

5 І будете сповняти установи мої й суди мої, котрі сповняючи, чоловік жити буде. Я Господь.

6 Нїхто не буде наближуватись до родички, щоб відкрити наготу її. Я Господь.

7 Наготи батька і матері не відкривати меш; вона мати твоя, не відкриєш наготи її.

8 Наготи жінки батькової не відкривати меш; нагота се батька твого.

9 Наготи сестри твоєї, дочки батька твого, або дочки матері твоєї, що родилась дома, чи осторонь родилась, не відкривати меш наготи її.

10 Наготи дочки сина твого, чи дочки твоєї дочки не відкривати меш; бо се твоя нагота.

11 Наготи дочки в жінки батька твого, що родилась від батька твого, та що сестра тобі, наготи її не відкривати меш.

12 Наготи сестри батька твого не відкривати меш; вона родичка батька твого.

13 Наготи сестри матері твоєї не відкривати меш; бо вона родичка матері твоєї.

14 Наготи брата батька твого не відкривати меш: до жінки його не наближишся, вона тїтка тобі.

15 Наготи невістки твоєї не відкривати меш: вона жінка сина твого, не відкривати меш наготи її.

16 Наготи жінки брата твого не відкривати меш; се нагота брата твого.

17 Наготи молодицї і дочки її не відкривати меш; дочки в сина її і дочки в дочки її не брати меш, щоб відкрити наготу її: родичі вони: се дїло соромне.

18 І жінки в купі з сестрою не брати меш, щоб ревнувала, як відкривати меш наготу її коло неї за життя її.

19 І до молодицї в днї чищення її не наближувати мешся, щоб відкрити наготу її.

20 А з жінкою ближнього твого не злягати мешся, щоб вийшло сїмя, та й опоганитись тобі із нею.

21 І сїмя твого не оддаси провести через огонь ради Молеха, і не паскудити меш імени Бога твого. Я Господь.

22 І з музьким полом не зляжешся, як злягаєш з жінкою; гидота бо се.

23 І нї з якою скотиною не зляжешся, та й опоганишся нею; і молодиця нехай не становиться перед скотиною, щоб злучитись; се огидне паскудство.

24 Не поганьтесь нїчим сим: бо сим усїм опоганились народи, що їх виганяю поперед вами.

25 І спаскуджено землю, і покарав я провину її, і земля викинула осадників своїх.

26 Тим же то допильновуйте установ моїх і присудів моїх, і не чинїте нї однієї з гидот сих, нї земляне, нї приходнї, що пробувають між вами.

27 Усї бо гидоти сї чинили осадники землї сієї, що були перед вами, і спаскуджено землю;

28 Щоб не викинула вас земля, як опаскудите її, так як викинула народа, що був перед вами:

29 Бо кожне, хто чинити ме що з тих гидот, - душі, що се зроблять, викореняться із між людей своїх.

30 Оце ж допильновуйте заповідей моїх, щоб не витворяли огидних привичок, що витворялись перед вами, та й щоб не опаскудились ними. Я Господь, Бог ваш.

Левит 19

1 І рече Господь Мойсейові:

2 Промов до дїтей Ізрайлевих і скажи їм: Сьвятими ви мусите бути; я бо сьвятий, Господь, Бог ваш.

3 Матері своєї й батька свого кожне мусить боятись; і суботи мої пильнуйте. Я Господь, Бог ваш.

4 Не обертайтесь до ідолів, і литих богів собі не робіте. Я Господь, Бог ваш.

5 І як приносити мете жертву мирну Господеві, то приносїть її, щоб з'єднати собі благословеннє.

6 В день, як будете приносити жертву, і другого дня можна вам їсти її; а що зостанеться на третій день, те спалити треба на вогні.

7 Коли ж би ззїли на третій день, так се гидь, не буде вона до вподоби.

8 І хто їв її, візьме на себе провину: бо сьвятиню Господню зневажив, і викорениться душа та зміж людей своїх.

9 І коли справляєте жнива на землї вашій, то не дожинати меш до країв поля твого і не збирай колосся, що попадало.