Читати книгу - "Precedent UA — 2015"

Теза із рішення: «Даючи оцінку свідченням обвинуваченого ОСОБА_2, викладеним в власноруч написаній ним явці з повинною, суд бере до уваги Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Луценко проти України» від 18 грудня 08 року, де суд вказує, що «національні суди можуть, за умови пошани прав захисту, взяти до уваги свідчення, одержані в ході досудового слідства, але ці свідчення повинні бути підкріплені іншими наявними доказами.»

5) рішення Тернопільського місьрайонного суду Тернопільської області від 25 червня 2014 року, справа № 607/9287/14-к, суддя Гуменний П. П.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39799671

Теза із рішення: «…Відповідно до п. 6 ч. 2 статті 87 КПК України суд зобов’язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема і отримання показань від свідка, який надалі буде визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні. Аналогічне положення закріплене в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Луценко проти України»»

6) рішення Романівського районного суду Житомирської області від 09 липня 2014 року, справа № 290/370/13-к, суддя Бабич С. В.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39875156

Теза із рішення: «…Так, згідно правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) кожній особі, зокрема свідку під час допиту в органах дізнання чи досудового слідства та особам при наданні пояснень у державних органах, має бути забезпечена реальна можливість отримувати правову допомогу для захисту від можливого порушення права не давати показань або пояснень щодо себе, членів сім ї чи близьких родичів, які можуть бути використані у кримінальному процесі для доведення обвинувачення зазначених осіб. Такий висновок підтверджує і практика Європейського суду з прав людини. використання показань осіб, які вони давали як свідки без участі адвоката чи іншого фахівця у галузі права, для доведення вини у вчиненні злочину ними (свідками) або їх співучасниками є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод…»

7) рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 грудня 2014 року, справа № 607/14779/14-к, суддя Холява О.І.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42198920

Теза із рішення: «…Так, згідно Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Луценко проти України». зазначено, що заявник дав свої зізнавальні показання під час допиту його як свідка, тобто саме через такий процесуальний статус (не будучи підозрюваним або обвинуваченим, які згідно з чинним законодавством вправі скористатися правом на мовчання) був зобов’язаний надати всю відому йому інформацію, інакше він би ніс кримінальну відповідальність. Більше того, на відміну від підозрюваного або обвинуваченого, свідок не мав передбаченого законом права проконсультуватися з адвокатом перед першим допитом. А тому з огляду на встановлені судом порушення норм кримінального процесуального законодавства, — суд визнає протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 16.04.2014 року (а. п.44–48), протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_2 від 19.05.2014 року (а. п.50–53) та висновок експерта № 733 від 23.06.2014 року проведеного на підставі показань свідка ОСОБА_2 (а. п.54–56) — недопустимими доказами…»

8) рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 06 березня 2012 року, справа № 2490/11–122/2012, судді: Кузняк В. О., Струбіцька О. М. та Давній В. П.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/21900995

Теза із рішення: «…Відповідно до європейської практики… якщо виникають сумніви в достовірності певного джерела доказів, то відповідно його необхідно підтвердити доказами, отриманими з інших джерел, що органами слідства не зроблено…»

9) рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 01 жовтня 2012 року, справа № 224/1634/12, та рішення від 14 жовтня 2012 року, справа № 1–97/11, а також рішення від 10 грудня 2012 року, справа № 1–3/11, — суддя Ставнійчук В. С.; рішення від 13 березня 2013 року, справа № 224/1113/12, рішення від 24 жовтня 2013 року, справа № 146/962/13-к, а рішення від 24 жовтня 2013 року, справа № 146/962/13-кв, та рішення від 20 листопада 2012 року справа № 224/837/12, а також рішення від 06 листопада 2012 року, справа № 224/1158/12, — суддя Пилипчук О. В.; рішення від 21 березня 2013 року, справа № 224/1634/12, суддя Скаковська І.В.

Посилання:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/26503212

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/34378610

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/34613873

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/27718646

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/27280099

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36495772

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/28523073

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/30141139

Теза із рішень: «…Крім того, згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права… Європейський суд з прав людини звертає увагу на те, що неможливість забезпечити участь свідка у судовому розгляді сама по собі не тягне припинення кримінального переслідування. У такій ситуації за умови дотримання права на захист національні суди можуть брати до уваги показання, отримані під час досудового слідства, зокрема якщо в них є підстави вважати, що ці показання підтверджені іншими доказами у справі. При дослідженні судом під час судового слідства доказів у справі, підсудна, інші учасники процесу не заперечували проти можливості оголошення показань свідків даних ними на досудовому слідстві, з причин неможливості явки останніх в судове засідання, чим судом не порушено право підсудної на захист…»

10) рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2013 року, справа № 310/4403/13-к, судді: Богомолова Л. В., Морока С. М. та Пахоменко О. Г

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35352112

Теза із рішення: «…Даючи оцінку свідченням обвинуваченого ОСОБА_3, викладених в явці з повинною, суд бере до уваги Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Луценко проти України» від 18 грудня 2008 року, де суд конкретизує, що «національні суди можуть, за умови пошани прав захисту, взяти до уваги свідчення, одержані в ході досудового слідства, зокрема суд може взяти їх до уваги, але ці свідчення повинні бути підкріплені іншими наявними