Читати книгу - "Клуб: їх таємниці vs твоє життя, Джулія Ромуш"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Посміхнувшись, я потягнувся рукою до її обличчя і витер морозиво. Не втримавшись, я провів пальцем по її губах, таким м'яких, пухких і справжніх. Енді навіть не намагалася поворухнутися, просто заворожено за мною спостерігала і занадто часто моргала.
- У тебе дуже гарні губи, - і вона тут же пройшлася по них язиком, швидше за все, не усвідомлено. Але я моментально захотів її поцілувати.
- Не роби так, - вона проковтнула і подивилася на мене серйозно, - я ж сказала, що мене не цікавлять відносини.
- Це просто комплімент, - я прибрав руку і знову їй посміхнувся, - це теж під забороною?
- Ні, - мені здається, що сьогодні вона ніяковіла більше, ніж за все своє життя.
- Ти гарна дівчина, я просто кажу те, що бачу. Перестань думати, що всі хочуть залізти до тебе в трусики й жити стане простіше.
- А ти не хочеш туди залізти? - Питання сочилося сарказмом і недовірою, - а давай правду за правду? - З викликом запитала вона, - тільки не думаю, що ти мене здивуєш своєю правдою.
Ти хотіла правду, ти її отримаєш!
- Так, я б хотів тебе трахнути, вигнати всіх людей із цього кафе і розкласти тебе на цьому столі. Я роблю так з багатьма, хто не в змозі мене здивувати більше, ніж просто красивим тілом. Але у тебе є мізки, і перший раз за останній час, мені просто приємно розмовляти з красивою дівчиною.
Здається, моєї правди їй було надто багато. Дівчина ніби застигла і якийсь час навіть не рухалась.
- Досить відверто, крихітко? - Я повів бровою, продовжуючи пильно спостерігати за її реакцією.
- Тобто, ти б ще і морально мене хотів трахнути?
- Не змушуй мене сумніватися у твоїх розумових здібностях. Я сказав правду, ти гарна дівчина, я мужик з нормальним сексуальним апетитом. Якби я сказав, що хочу пограти з тобою у твістор це б тобі сподобалося більше?!
- Ну, якби про твістор була правда, то так, я б краще друга завела, - от тільки, дитино, я з тобою далеко не дружбу зібрався водити.
- Скільки хлопців у тебе було? - Якщо я відповів на її запитання чесно, то тепер була моя черга, а ось цю інформацію не нарили б навіть найкращі носи Блека.
- В класі у нас навчалося 15 хлопчиків, а в моїй групі 7, - дівчинка розгубилася, але потім взяла себе в руки, відповідаючи на моє запитання так, як було зручно їй.
- Але ти напевно не дала жодному з тих ідіотів, що були у твоєму житті, - я все ж мав намір отримати відповідь і продовжував тиснути. Голосно засміявся і зробив жест офіціантові, щоб нам принесли рахунок.
- Я дала кожному, - вона зробила багатозначну паузу і я насторожився, - то списати контрольну, то конспект...
- То за коліно потриматися і кінчити від такої щедрості, - я знову їй підморгнув, розплатився за рахунком і різко встав простягнувши дівчині руку, - нам час йти, принцесо.- Поки Енді міркувала що ж мені відповісти, я різко смикнув її за руку, не чекаючи її реакції.
- Чому час? - Вона спочатку не зрозуміла що сталося, а просто довірливо йшла за мною.
- Мені до себе додому час, а тобі до себе, - Енді не втрималася на ногах на виході, все ж вино було занадто міцне, а дівчисько випила його досить багато.
Я встиг її піймати й тепер міцно притискав її до себе, а мої пальці стискали її талію.Вдихнувши її аромат я зрозумів, що хочу її, зараз, в цю секунду, це дівчисько щось творило зі мною.
- Якби я був таким поганим, яким ти мене вважаєш, то зараз би я вже віз тебе до себе додому, щоб трахнути в таких позах, про які твої хлопчики з класу тобі навряд чи розповідали. - Поки вона перебувала в шоковому стані, я повернув її в горизонтальне положення і жестом зупинив таксі. - Цінуй мою щедрість, малятко, - я не стримався і злегка притягнув її до себе, просто торкнувся губами її губ, легкий дотик і в ту ж секунду отримав дзвінкий ляпас.
- Придурок! - Судячи з того, як жваво вона зараз від мене бігла, алкоголь вже не так туманив її розум.
Дівча залізла в машину і грюкнула дверима, а я стояв і потирав щоку, яка палала від її дзвінкого удару. А з тобою буде цікаво, Енді ...
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Клуб: їх таємниці vs твоє життя, Джулія Ромуш», після закриття браузера.