Читати книгу - "Мені не потрібен чоловік! Що значить, ви наполягаєте?!, Ольга Обська"

Розділ 38. Нікому крім себе

Вискочивши з крамниці, Яна насамперед глянула на річ, яку їй вклав у руку взуттьовик. Це була красива акуратна брошка. Мабуть, річ не дешева. І камінь, і метал, з яких вона була зроблена, здавалися благородними.

Яна сховала брошку в сумку і швидкими кроками попрямувала навздогін Морісу. Вона збиралася, коли залишиться одна, дослідити річ, а потім, за першої ж змоги, повернути власнику. Що ще за "подаруночки" за мовчання? У Яни не було жодного компромату на власника взуттєвої крамниці, та якби і був, шантажувати його вона не стала б у жодному випадку.

Яна бачила два можливих пояснення дивної поведінки взуттьовика. Або його щось пов'язувало з Вів'єн, і вимовлені ним слова призначалися їй. Але важко навіть уявити, які спільні справи могли у них бути, якщо вони жили в різних містах. Або йому сниться Жанетт, і він боїться, що малятко встигло розповісти Яні те, що говорить йому в його снах. Мабуть, за ним водяться грішки, і він не хоче розголосу — ось і спробував купити мовчання Яни. І як до них усіх не доходить, що сама Жанетт не знає, що говорить їм у снах? Це ж їхні сни, а не її.

Моріс зупинився, чекаючи, коли Яна наздожене його.

— Придивлялися щось для себе? — по-своєму пояснив він її затримку. — Давайте повернемося. Зроблю вам подарунок до сукні.

Ні, дякую. Яні вистачило сукні із секретом.

— Нічого я не придивлялася. Взуттьовик затримав. Запевняв, що виконає замовлення якісно і у вказані строки, — злегка прибрехала Яна.

Вона поки не вирішила, чи розповідати Морісу про те, що насправді сказав їй крамар.

 Вони знову зайняли місця в екіпажі, і цього разу вже не складалося враження, що Моріс не знає куди їхати.

— Я пам'ятаю, що обіцяв вечерю. Зараз наймемо няню для Жанетт і рушимо.

І де це, цікаво, вікінг сподівається знайти няню пізно ввечері? Звучало досить неймовірно.

— У вас є хтось на прикметі?

— Є, — він багатозначно глянув на Яну.

— Я?

— Ви. Вважаю, що кращої няні мені не знайти. По-перше, ви знаєте, наскільки Жанетт особлива дитина, по-друге, ви з нею подружилися, по-третє, тільки вам я довіряю як собі, тому нікому іншому доручити нагляд за Жанетт не можу.

Третій пункт Яні сподобався. Незрозуміло чому, але було приємно чути, що вікінг їй довіряє. Хоча, звичайно, ніхто не виключав, що він відверто лестить, щоб задобрити Яну, бо іншої няні йому на даний момент не знайти.

— Як найкращій няні пропоную вам платню у сто луардів на день. Ви згодні?

Чомусь Яна була впевнена, що навіть найкращі, найталановитіші няні не отримують і половини від названої суми. А Яна, між іншим, не має ані найменшого досвіду догляду за дітьми. Але, тим не менш, вона вирішила погодитися. Тому, що теж не може довірити дитину нікому крім себе.

— Домовилися.

Жанетт сиділа між Яною та Морісом і переводила свій лукавий задоволений погляд з одного на іншого. Відчувалося, що її дуже влаштовує розвиток подій.

От хитре лисеня! Яна з радістю поселить її у себе на ці кілька днів, поки не буде організовано охорону притулку.

— Жанетт житиме зі мною в крамниці. Там їй нічого не загрожує, — видала перше розпорядження на новій посаді Яна.

Вона вже бачила, яку "теплу" зустріч влаштовує її житло тим, хто хоче нашкодити господині або її друзям.

Моріс не заперечував. Воно й логічно. Сам він, наскільки Яна знала, знімає номер у таверні. Навряд чи малятку буде там затишно.

— Тоді ми з Жанетт вийдемо з екіпажу прямо тут, — вирішила Яна.

Від крамниці взуттьовика до її крамниці п'ять хвилин ходьби — вони обидві розташовані на центральній площі.

— Але у нас же запланована вечеря, — нагадав Моріс.

— Уже пізно – не вийде.

Тягнути дитину за місто — погана ідея. Досить з неї на сьогодні пригод.

Моріс мовчки кивнув на знак згоди. Звичайно, відчувалося, що йому хотілося б провести вечір за столиком у приміській таверні, але він мужньо визнав, що Яна права — Жанетт потрібен відпочинок.

І все наче йшло добре, але... ех, добрі ми, дівчата. Яна вирішила взяти до уваги всю сукупність мужніх вчинків Моріса за сьогодні і видала:

— Можу запропонувати повечеряти у мене.

Сьогодні вітальня стала свідком небувалого скупчення людей — одразу п'ятеро сиділо за столом. Три постійних мешканця крамниці і два гостя — Жанетт і Моріс. І це Яна ще забула порахувати Кузю. Він велично стежив за порядком з підвіконня.

Вечеря була організована Боніфасом, а оплачена Морісом. Тому стіл ломився від страв. Яна давно не бачила стільки делікатесів в одному місці одночасно. Навіть у земному житті.

Боніфас і Етьєн з умовно привітних стали безумовно привітними. Етьєн розважав Жанетт, показуючи їй мімікою і жестами різних тварин. Вона заливалася веселим сміхом. А Боніфас навпаки став донезмоги серйозним і важливим. Він повідомив, що йому доводилося служити в будинку, де були маленькі діти, і він знає абсолютно все, що стосується догляду за ними. Яні розцілувати його захотілося. Хоч хтось тут дійсно може бути справжнім нянькою.

Вечеря ще не закінчилася, а дворецький вже пішов організувати для Жанетт спальне місце в кімнаті Яни. Сьогоднішній день і Яну помітно вимотав, і вона була дуже рада, коли Боніфас повернувся і відзвітував, що для відпочинку двох муазіль усе готово.

Проводжати після вечері Моріса вирушили Етьєн і Кузя — спасибі їм за це, а Яна і Жанетт піднялися в спальню, швиденько підготувалися до сну і з блаженством плюхнулися в дбайливо розстелені дворецьким ліжка.

У Яни вже стало традицією гортати перед сном записи Жюля. Сьогодні вона читала їх вголос для Жанетт як казку перед сном.

— Матінка Ліліет теж читає нам на ніч, — поділилося малятко. — Тільки ця казка цікавіше.

У записах розповідалося про те, що Яна вже знала з розповіді Гастона. Тільки він назвав свою історію легендою старої крамниці, а в записах дядечка ця легенда оживала.