Читати книгу - "Дім для Пенсі, Анна Лерой"

— Усе гаразд? — запитує її Каравер, він проходив повз, але вирішив зупинитися. Вона киває, дає зрозуміти, що не варто турбуватися, і Каравер відходить, повіривши їй. Він загалом уважно стежить за оточенням, він насторожений, але тим не менш не стримує свого подиву і, смішно прочинивши рота, дозволяє собі захоплено зітхнути, а потім ще надовго застрягти біля фресок. Здається, Щасливця тягне присісти на кожен цілий і неушкоджений стілець і помацати все, що залишили тут руїнники. Він вражений настільки, що не знає, що сказати. 

Ця його здібність так відверто проявляти свої емоції й жвавість розуму незважаючи на вік змушує Пенсі посміхнутися і зі здивуванням зрозуміти, що вона занадто сильно занурилася в протиставлення. Усе-таки межі між ними не такі вже й чіткі. Принаймні, і люди, і карени однаково бачать красу, вміють створювати її і бажають ділитися нею з іншими...