Читати книгу - "Флеш Рояль, Тала Тоцка"

— Ти чого, забула як танцювати? Давай, Дінка, — Максим зашепотів над самим вухом, вона зібралася, вклала в його руку свою і випростала спину, — раз-два-три, раз-два-три.

Спочатку вони просто вальсували на асфальтованому п'ятачку перед будинком під ритмічне «раз-два-три» Максима, поки Дінка невпевнено згадувала підзабуті рухи. Та коли музика почала неухильно прискорюватися, Домін раптом міцно обхопив її, і вони понеслись по колу, запаморочливо обертаючись і роблячи повний оберт на кожній кульмінаційної ноті цього дивовижного вальсу. Макс вміло кружляв, не даючи схибити, і, врешті-решт, Дінка просто довірилась йому і віддалася хвилюючому вихору, занурившись в музику, в якій так химерно переплелися урочистість і печаль.

Коли музика закінчилася, світ ще продовжував обертатися навколо неї каруселлю, і Діна схилилася на груди Максима, закривши очі, щоб повернути собі стійке положення.

— Я тебе зовсім закружляв? — спитав Макс в неї.

— У тебе занадто довгі ноги, — пробурмотіла Дінка, намагаючись відірватися від нього і піднімаючи голову, — я за тобою не встигаю.

— Ну ви даєте, народ, — пролунало захоплене Алана.

Єлизавета знову пускала сльози, і навіть Джаміль щось там тер в куточках очей. Дінка щиро раділа, що Максим зглянувся над моральними кордонами свого дядька і обмежився вальсом. Вони повернулись на терасу, і Макс притягнув Дінку на належне їй місце — між своїми грудьми і коліном.

Вона намагалася тримати очі відкритими, але нерівний сон по пів-ночі давав про себе знати, світ навколо втрачав чіткі обриси і розпливався перед очима. Діна спочатку притулилася щокою до коліна Максима, а потім вже в півсні відчула, як він обережно перекладає її до себе на груди і з'їжджає по подушках вниз, щоб їй було зручніше.

Дінка зціпила пальці у нього за спиною і поплила далеко за темну нитку горизонту.