Читати книгу - "Дві сторони, Єва Басіста"

- Якби Лілія хоч мала краплю совісті, то я б нічого не говорила сину, - думала жінка. - Я б змирилася з нею, аби тільки він був щасливим. Але вона тягне його на дно...

Жінка раптово застигла. Її тіло перетворилося на віск, який щойно був теплим, а тут різко охолодили. Вона навіть відчула такий температурний перепад.

- Я маю щось зробити! - подумала вона. - Я повинна поговорити з Романом, адже хто його знає, яка саме спроба стане переможною для мене.

Лариса Петрівна після цієї думки змінила свій маршрут. Вона пішла до будинку сина. Жінка хотіла поговорити з ним, але не про Лілію. Білявка знала, що він не стане її слухати. Тому вирішила піти іншим шляхом - почати з того, а чи щасливий він та чи потрібна йому якась допомога. Таким способом вона думала, що підведе сина до істини.