Читати книгу - "Наречений моєї сестри, Джулія Ромуш"

Розділ 24.1

Термін - два тижні.

 

По суті, це просто пшик в масштабах часу, але розуміння того, що всередині мене живе маленька людина, змусило мене посміхатися, як божевільну.Мені взагалі здавалося, що посмішка не сходила з мого обличчя весь той час, як я дізналася про вагітність.

 

Несподівано моє життя перевернулося з ніг на голову і це мені подобалося. Дивно, але страшно не було зовсім. Напевно, тому що я була впевнена в тому, що все буде добре.Нехай я не планувала народжувати дитину, але саме зараз у мене виникло відчуття повноцінності. У мене був коханий чоловік, у мене буде дитина ... Про яку йому, до речі, я відразу ж спробувала повідомити, але чомусь не змогла.Телефон Габріеля не відповідав. Ні вчора, ні сьогодні, але я як дурепа знаходила цьому виправдання. Була дуже поглинена новиною, щоб звертати увагу на те, що відбувається.

 

- Ось Ваше призначення і рецепти на препарати, - в палату зайшов лікар і вручив мені якісь папери поки я перед дзеркалом розглядала свій абсолютно плоский живіт. Навіть знаючи, що я вагітна, мені все одно було складно в це повірити. Можливо, це трапиться тільки тоді, коли вже буде помітний животик.

 

- Дякую, - я витала в хмарах, тому просто взяла те, що мені давали, а поки сама думала хто у нас буде. Хлопчик чи дівчинка? - Ви не знаєте - за мною приїхали?

 

Сьогодні мене виписували з лікарні й мав приїхати водій за дорученням дядька, щоб забрати мене додому. Добре, що мій родич хоч тут не став розігрувати вселенську любов і не з'явився сам, інакше йому б напевно розповіли причину моєї непритомності. А так я планувала збрехати щось про стрес, перевтому і недосипання.

 

Вийшовши на ґанок лікарні, я побачила знайому машину і попрямувала до неї, попутно набираючи номер Габріеля, інакше потім у мене не буде можливості йому зателефонувати. Думаю, що небезпечно говорити про свою вагітність, коли я опинюся вдома. Навіть телефоном, тому що й у стін є вуха.

 

- Чому Ви приїхали на дві години раніше? - Запитала у водія, знаючи, що він повинен був приїхати ближче до вечора, але ніяк не в полудень.

 

- Щоб Ви встигли на урочистість, - сказав чоловік і різко викрутив кермо машини, вилаявшись, що якийсь придурок на дорозі заснув і ледве в нас не в'їхав, - вибачте, мені потрібно стежити за дорогою.

 

Я, власне, і наполягати не стала на діалозі, хоча мені було дуже цікаво дізнатися, що сьогодні у нас відзначалося. Невже мій приїзд з лікарні?Знаючи дядька, нехай це і було награно, але все одно дуже приємно.

 

Я з нетерпінням чекала, поки ми приїдемо, а коли машина нарешті під'їхала до території будинку, то я вдивлялася в машини, припарковані біля ґанку. Їх було якось занадто багато, підозріло багато для простого повернення з лікарні.

 

- Прошу, - коли машина зупинилася, водій вискочив з салону, щоб відкрити мені двері, - ми дуже вчасно. Ледве встигли. - Він посміхався, а мені стало дико тривожно. Я не знала, що відбувається, але від хвилювання збилося дихання і пересохли губи.

 

Не гаючи ні хвилини, немов для того, щоб переконатися в тому, що мої підозри були марні, я побігла вгору по сходах. Відчинила двері, потрапляючи в величезну вітальню, де як раз в цей момент йшла церемонія ... одруження.

 

Правильно сказав водій. Я встигла вчасно ... Якраз застала той момент, коли Габріель одягав обручку на безіменний палець Саманти...
*****
Дорогі читачі, цей етап в житті героїв не міг закінчитися інакше. Кожен герой зробив свій вибір і тепер їм з цим жити. Якщо вам цікаво як складеться їхня подальша доля і до чого призведе вибір Габріеля, запрошуємо вас на наступну частину роману, яка називається "Чоловік сестри мною одержимий". Ви знайдете її, перейшовши за посиланням в анотації (червона кнопочка).     

 

СЬОГОДНІ 26.07 НА ДРУГУ ЧАСТИНУ ІСТОРІЇ ДІЄ ЗНИЖКА 15%!!! ДЕШЕВШЕ ВЖЕ НЕ БУДЕ!! НЕ ПРОПУСТІТЬ!   

                                                                                                                                          
       - Ти не вийдеш за нього заміж! - Чоловік моєї сестри в люті.
- Вийду, я вагітна від нього.
- Не бреши, погань. Я знаю що це моя дитина! - Його очі впиваються в мій живіт, - і більше ти від мене не втечеш!
- Вона народиться в законному шлюбі. Дитині потрібен батько.
- Воруши ногами, - штовхає мене до машини. - Ти моя. Дитина теж моя. Якщо не доведеш протилежне.                                                                                                                                                  
                                                                                                                                                    
                                                                                                                                                     
                                                                                                                                                       

 

 

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍

Кінець

З цією книгою читають Романтична еротика 154347 Не моя Елла Савицька 908565 Жіночий роман 181423 Пастка для Бродського Джулія Ромуш 799282 Еротика 186802 Колишній Ульяна Соболева 536438 Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно