BooksUkraine.com » Наука, Освіта » Мій бос — ідіот, Томас Еріксон 📚 - Українською

Читати книгу - "Мій бос — ідіот, Томас Еріксон"

37
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Мій бос — ідіот" автора Томас Еріксон. Жанр книги: Наука, Освіта. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 73 74 75 ... 78
Перейти на сторінку:
насправді це робимо?

Різні люди з різними рушійними силами могли б почати економити електроенергію, якби у них були вагомі на це причини.

Саме за це й досі бореться екологічний рух. Людство в нашій частині світу постійно намарно витрачає енергію. Чому? Ну, ми можемо собі це дозволити. Якби це не було таким нерозумним, ми, мабуть, залишили б крани відкрученими на кухні, і з них увесь час лилася б вода, доки ми робимо щось інше. «Мені знадобиться вода за кілька годин. Яка різниця?»

Або ми не віримо в загрозу глобального потепління й думаємо, що всі балачки про парниковий ефект це якесь нагнітання та перебільшення. Можливо, ми навіть не думаємо про це, бо маємо інші — важливіші для нас — питання.

Проте ось ключ до розв’язання проблеми: якщо за якоюсь зміною стоїть справжній мотиватор, більшість людей пристане на неї. Проблема полягає в тому, що різні люди впроваджують однакові зміни, але з абсолютно різних причин.

Хтось із сильною практично-економічною рушійною силою цінує ефективність. Звичка лишати світло ввімкненим свідчить про неефективність. Це просто марнотратство наших ресурсів. Навіть якщо я можу собі це дозволити, я можу витратити ці гроші на щось інше й «розумніше».

Однак, якщо моя практично-економічна рушійна сила є слабкою, я, мабуть, не так цим переймаюся. Кілька крон витратити туди, кілька заощадити тут — яке це має значення?

Теоретик зрозуміє переваги вимикання світла, якщо побачить цілісну картину, як це впливає на споживання енергії загалом, у глобальній перспективі.

Естету доведеться поєднувати втрату енергії з думкою про те, як ми такими діями завдаємо шкоди ресурсам матері Землі, і що в нас незабаром не стане планети, яку ми можемо експлуатувати.

Індивідуаліст робитиме так, як йому заманеться. Однак, якщо його призначать до інспекції з питань енергоекономії, він докладе зусиль, щоб всі світильники в сусіда обов’язково були вимкнуті.

Традиціоналіст уважатиме, що залишати світло увімкненим — це просто безглуздя, бо ніхто ж ним не користається. Можливо, вам навіть не потрібно це пояснювати. Хіба що він уважає можливість залишати світло в себе увімкненим невідчужуваним правом людини. Все залежить від того, які цінності є для нього важливими.

Цими надзвичайно спрощеними прикладами я хочу пояснити одне: якщо ви хочете переконати людей змінитися, подумайте про їхні рушійні сили та пристосуйте до них свої аргументи.

Різні люди погоджуються з однаковими змінами з різних причин.

Я все ще вимикаю світло, коли йду з кімнати. Мої батьки під час мого дорослішання так за цим стежили, що мені навіть не доводилося думати про це. Я роблю це за інерцією.

Іноді мені цікаво, чому я все одно це роблю. Рахунки за електроенергію — не найбільше моє занепокоєння. Тож чому я надалі вимикаю світло, навіть знаючи, що це дратує решту людей у мене в хаті?

Тому що це стало рутиною для мене, коли я був ще дитиною. Це частина мене і моєї системи цінностей, тобто моїх рушійних сил. У моєму випадку йдеться про практично-економічну рушійну силу, яка промовляє із середини мене. Я не люблю марнотратства. Річ не в тім, що я страшний скупиндя. Я можу витратити гроші на справді хороше вино, але тоді я маю щось за свої гроші. Якщо світло увімкнене, а вдома нікого нема, що я з цього маю? Нічого. Тому я вимикаю світло.

Ви не можете повернутися до дитинства своїх колег, щоб знову їх (пере)формувати. Ви повинні спробувати щось інше. Ось тут у гру вступають рушійні сили.

Як ви можете всім цим скористатися?

Важливо не орієнтуватися тільки на кольори. Вони не відповідають на всі запитання. Вони тільки показують, як ваші працівники комунікують, і допомагають зрозуміти, як ви можете комунікувати з ними. А от рушійні сили допоможуть вам зрозуміти, чому деякі речі важливіші за інші, а також укажуть на те, про що вам слід говорити. Як саме ви це зробите на практиці — тут вам знову доведеться пристосувати все відповідно до кольору працівника.

Ось основні правила:

1. Спробуйте визначити рушійні сили ваших працівників.

2. Пристосуйте діалог із ними відповідно до кольору конкретної людини.

Уявіть, що ви бачите людину, яка йде назустріч вам і кульгає. Ви бачите, що вона кульгає, але з яких причин — цього ви знати не можете.

Якщо порівнювати кольори зі звичайною фотографією, яку можна розгледіти голим оком, ви зрозумієте, що побачене не дає повного уявлення про ситуацію. Ви бачите, що хтось кульгає, але не розумієте, чому.

Більшість людей можуть розпізнати, що зображено на фотографії. Це не потребує попередніх знань.

Однак, якби у вас був рентген ноги цієї людини, ви б побачили на ній старий перелам кістки, яка, ймовірно, не зовсім правильно зрослася. Це і є причиною кульгання.

Рентген — це наші рушійні сили. Раптом ви знаєте, чому людина кульгає.

Як і в разі з рентгеном, нам потрібні знання, які дозволять нам зрозуміти, що ми насправді бачимо. Ви і я, мабуть, скажете, що це схоже на стегнову кістку. Ортопед із легкістю все помітить: «маємо тут старий перелам».

Ось так це і працює з рушійними силами. Їх не видно на поверхні. Ви вимушені придивитися до них трохи уважніше.

Чому ви стали начальником?

Раніше я вже питав, чому ви взяли на себе роль начальника і чи когось має цікавити ваша відповідь.

Рушійні сили допоможуть вам побачити правду. Якщо ви…

…теоретик, можливо, стали начальником, щоб навчитися чогось нового. Ви здобудете знання, а потім поширите їх далі;

…практично-економічна людина, ви хочете бачити результати й заробляти гроші. Або для компанії, або для себе;

…естет, то, мабуть, робите це, щоб привнести до колективу рівновагу та гармонію;

…індивідуаліст, вам подобається мати владу над собою, над іншими, над рішеннями, які ви самі ухвалюєте;

…начальник із соціальною рушійною силою, то, мабуть, відчуваєте, що робите щось корисне для інших;

…традиціоналіст, то це, мабуть, якось прив’язано до ваших основних цінностей.

Жодна з цих мотивацій не є кращою чи гіршою за інші, всі вони однаково корисні. Проте було б добре, якби ви подумали про те, як вони пов’язані одна з одною. Конфлікти, які у вас виникають з вашими підлеглими (можливо, навіть із вашим начальником), найбільше, мабуть, пов’язані з вашими рушійними силами.

Як створити команду з урахуванням рушійних сил її членів?

Коли ми говоримо про кольори, якщо скоротити байку, то найкращою командою є та, у якій представлені всі кольори. Таке поєднання дає найкращу динаміку. Якщо ви зберете всі кольори разом, то будь-яку проблему ваша команда зможе обкопати з усіх боків. Тож якщо у вас є така можливість, створіть найрізноманітніше поєднання кольорів.

Немає кращих чи гірших рушійних сил. Просто кожна з них працює по-своєму і дає різні результати. Однак вам буде простіше досягти згоди, якщо всі рушійні сили в групі узгоджуються між собою. Наприклад, якщо кожна людина в колективі є поєднанням теоретичної та практично-економічної рушійної сили, це врятує всіх від головного болю, як, мовляв,

1 ... 73 74 75 ... 78
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мій бос — ідіот, Томас Еріксон», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мій бос — ідіот, Томас Еріксон"