Читати книгу - "Ефект метелика, Марія Акулова"

— Хочу. До тебе.

Ну от чому тоді, коли чоловікам належить швидко міркувати та брати те, що пропонують, вони починають жорстко тупити? Напевно, тому ж, чому дівчата знаходять, на що образитися там, де ображатися абсолютно нема на що.

Так і Гліб спочатку довго-довго здивовано дивився на Настю, а потім проковтнув.

— До мене? — перепитав, із сумнівом.

— До тебе.

А потім замовк, зосередився на дорозі, погнав.

У такій тиші й напрузі вони не їздили ще жодного разу. Ні, машину-то Гліб вів дуже плавно, як робив завжди, просто іноді кидав швидкі косі погляди на Настю, і тоді вона забувала, як дихати. Тому що…

Тому що передумати їй уже не дали б. Взагалі думати було складно. Хіба що про те, як сиділа колись на колінах чоловіка, випробовуючи його терпіння. А він що тоді обіцяв? Що колись помститься?

Ось. Здається, настав час помсти.