BooksUkraine.com » Молодіжна проза » Клянусь, я твій, Поліна Ендрі 📚 - Українською

Читати книгу - "Клянусь, я твій, Поліна Ендрі"

70
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Клянусь, я твій" автора Поліна Ендрі. Жанр книги: Молодіжна проза. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 74 75 76 ... 79
Перейти на сторінку:

На якийсь момент мені здається, що вона готова прямо зараз знепритомніти. Я бачу, як вона змінюється в обличчі, як її переповнюють емоції, через що їй важко говорити. Кім тільки безладно киває, не в силах видавити слово.

Я перехоплюю її тремтячу долоню і надягаю на беззмінний палець обручку. Цілую її, дивлячись знизу вверх, і обдаровую Кім нахабною кривою посмішкою, яку вона так любить.

- Я так розумію, це означає "так"?

Вона схлипує, так і не підібравши зрозумілу відповідь. Поцілувавши ще раз, я відпускаю долоню і підводжуся. Притягаю її до себе і цілую у маківку, поки Кім безуспішно намагається стерти сльози радості, хитаючи головою. Я чую, як вона щось бурмоче собі під ніс, не одразу розібравши слова.

- Зовсім збожеволів... Знає він... А якби я не погодилася? - трохи прийшовши до тями, Кімберлі відсувається, високо скинувши брову. - Що б тоді робив?

Я не можу перестати посміхатися.

- Напевно, намагався доти, доки не домігся б твоєї згоди.

Я бачу, що Кім збирається сказати щось зухвале, бачу по її брові, що різко здійнялася, але бачачи мій переповнений ніжністю погляд, вона швидко тане, здаючись. Її відповідь переривається радісним схлипом, від якого в мене все перевертається всередині, - настільки я щасливий.

- Господи...

Я притягаю її до себе і цілую, не дозволяючи домовити, - цілую так пристрасно і міцно, що у самого паморочиться в голові вже на другій секунді.

- Кім, - пошепки видихаю їй у губи. - Я ж справді хочу зробити тобі незабутній подарунок. Хочеш ми пообідаємо на даху найвищої у Лондоні багатоповерхівки? Або повечеряємо у вертольоті високо в хмарах, вибирай.

- Ну, це вже занадто...

Тільки я збираюся відповісти їй, що нічого подібного, як у двері дзвонять.

- Одну секунду, - я цілую її долоню і відсторонююся, відпускаю їй загадкову усмішку, бачачи як Кім з підозрою супиться.

Через кілька хвилин я повертаюся до кімнати з широким кошиком квітів. Одним, звісно. Інші заповнили весь передпокій і половину вітальні. Разом зі свічками та доставленою вечерею... Сюрприз, твою наліво.

- А от, власне, ці самі квіти... - знайшовши їм затишне місце біля торшера, я відпускаю Кім трохи криву посмішку. - Хоча, я так гадаю, сюрприз і без них вдався. Ти тут мало свідомість не втратила.

- Дурник, - Кім штовхає мене в бік, мило зморщивши носик, коли я наближаюся.

Я перехоплюю її за долоню та несподівано притягаю до себе. Відчуваю, як схвильовано б'ється пульс на тендітному зап'ясті. Кім якось різко затихає, затамувавши подих.

- Я кохаю тебе, Кім, - з усією серйозністю промовляю їй в обличчя, і ми обидвоє зависаємо, потопаючи одне в одному.

Я відчуваю її неймовірний запах, опускаю погляд на її солодкі губи і ковтаю вологу, що зібралася в роті. Мене раптом охоплює така пристрасть і таке бажання, що мені стає майже фізично боляче стримуватись. І найголовніше, це взаємно.

Видихнувши з рваною насолодою, я пристрасно впиваюся в її губи, отримавши миттєву відповідь. Міцно притискаю до себе, підхоплюю Кім на руки та опускаю на ліжко, нависнувши зверху. Жадібно приливаю до її губ знову і тут починає дзвонити телефон. Кім відсувається у спробі дістати його.

- Не відповідай, - хрипко заперечую я, перехопивши гаджет.

- Але... Елайна...

- Нікуди не дінеться. Потім.

Я відкладаю телефон назад і знову цілую її. Кім миттєво здається в мою владу і заривається пальчиками в моє волосся, залишивши телефон вібрувати на тумбочці. Я захоплюю губами її шкіру, граю з нею, пристрасно цілую, залишаючи на шиї мітки та вологі сліди. Веду рукою нижче, повільно розстібаючи сорочку, і добираюся до найпотаємнішого. Перериваю поцілунок і накриваю долонею її теплий живіт, відчуваючи, як він здригається під моїми чуттєвими дотиками.

- Він і справді підріс, - хрипко шепочу я, погладжуючи кінчиками пальців випираючий горбок. Не можу описати ту ніжність, яка переповнює мене. Я ласкаво заглядаю їй у вічі. - Знаєш, Кім, я завжди мріяв про сина, але зараз розумію, що мені абсолютно не має значення, хто в нас народиться. Я лише хочу бути поряд з вами і любити вас.

І так і не давши їй відповісти, я нахиляюся і цілую Кім, відводячи її за собою в безодню вогненної пристрасті та непереборного бажання.

1 ... 74 75 76 ... 79
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Клянусь, я твій, Поліна Ендрі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Клянусь, я твій, Поліна Ендрі"