Читати книгу - "Секрети Лос-Анджелеса, Джеймс Еллрой"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Цікаво. Сіде, ти щось чув про чоловіка на ім’я Пірс Петчетт?
І тиша — на кілька секунд довша, ніж треба було. І раптом Сід заговорив надміру жваво:
— Джекі, я знаю про цього чоловіка тільки те, що він дуже багатий. Він із тих, кого я називаю мутними: не блакитний, не червоний, не пов’язаний бодай із кимось, хто може забезпечити мені випуск, який розлетиться, як гарячі пиріжки. А хто тобі про нього розповів?
Джек відчув, що той бреше.
— Від чувака, який продавав порнуху.
У слухавці якийсь час було чути лише важке дихання й потріскування.
— Джеку, порнуха — це для голодних, для всяких убогих, яким ніхто не дає. Забий ти на це й повідом, як буде щось вартісне, gabishe?[12]
Він кинув слухавку і — ба-бах! — зачинилися двері, як відрізали його від усього світу, а на дверях цих напис «МАЛІБУ РАНДЕВУ».
Джек поїхав назад у відділок.
У Відділі моралі було порожньо, лише в гардеробі перемовлялися впівголоса Расс Міллард і Тад Ґрін. Джек перевірив дошку оголошень — нічого нового — і пішов до комори. Кімнатка була відчинена, начальство говорило про бійню в «Нічній сові».
— Рассе, я знаю, що ти хочеш взяти цю справу. Але Паркер хоче, аби нею опікувався Дадлі.
— Він занадто нестримано поводиться із чорними, шеф. І ми обидва це знаємо.
— Ти мене називаєш «шефом» лише тоді, як тобі від мене щось треба, капітане.
Міллард засміявся.
— Тад, сапери знайшли у Гріффіт-парку стріляні гільзи, які ідентичні тим, що були в «Нічній сові», а ще я чув, що хлопці з 77-ї знайшли нарешті сумочки й гаманці. Це правда?
— Так, годину тому, у каналізації. Залиті запеченою кров’ю, відбитки пальців стерто. Експертиза визначила, що це кров жертв. Рассе, це точно зробили чорномазі. Я впевнений.
— Не думаю, що ті чорні, яких ми затримали. Як ти собі уявляєш ту їх ніч? Вони мусили викрасти в південній частині міста дівчину, зґвалтувати її, потім продати якимось іншим виродкам, а після цього попертися через увесь Голлівуд, аби влаштувати бійню в «Нічній сові», причому двоє з них накачалися барбітуратами.
— Визнаю, таке уявити нелегко. Нам треба з’ясувати, можливо, дівчину зґвалтували не вони. А для цього треба розговорити Інес Сото, адже поки що вона розмовляти не бажає. Але над цим працює Ед Екслі, а він своє діло знає.
— Таде, я не дозволю моєму его заважати розслідуванню. Але я капітан, а Дадлі — лейтенант. Ми повинні працювати над цією справою разом.
— Мене турбує твоє серце.
— Серцевий напад п’ятирічної давнини не може заважати мені працювати зараз.
— Я поговорю із Паркером, — засміявся Ґрін. — Господи Ісусе, ти і Дадлі. Ну і пара!
Поки вони розмовляли, Джек знайшов те, що шукав: магнітофон для запису з телефону і навушники. Не бажаючи, аби його хтось бачив, він вислизнув через бічні двері.
Він під’їхав на Черамоя-авеню, коли вже сутеніло. У Голлівуді, у кварталі від Франклін, будинок № 5261 виявився двоповерховим будинком у тюдорівському стилі на чотири квартири. Світло не горіло — напевно, занадто пізно шукати Честера, який працював у денну зміну. Джек натиснув кнопку дзвінка квартири «Б», але відповіді не було. Приклав до дверей вухо — зсередини не долинало ані звуку. Тоді він увійшов за допомогою ключа.
Джекпот: з першого ж погляду зрозуміло, що Гінтон не збрехав — шафи від підлоги до стелі були забиті різним «крамом».
Марихуана: листя й «шишки». Таблетки — бензедрин, амфетаміни, «червоні дияволи», «жовті піджаки», «сині небеса». Легальні препарати: лауданум, кодеїн, чіпкі назви: «Дорога до мрії», «Голлівудський світанок», «Марсіанське сяйво». Абсент, чистий спирт у найрізноманітнішій тарі. Ефір, гормональні таблетки, пакунки із кокаїном та героїном. Котушки з фільмами з недвозначними назвами: «Містер Великий Член», «Анальна любов», «Групповуха», «Ґвалтівник у жіночій школі», «Клуб ґвалтівників», «Незаймана смокталка», «Гаряча негритянська любов», «Трахни мене сьогодні», «Одержима дупа Сьюзі», «Закохані хлопці», «Пристрасть у роздягальні», «Висмокчи до останньої краплі», «Ісус трахає Папу», «Райський мінет», «Хлопці на гарячих шампурах», «Хтивий ротвейлер Рекс». Ще там були старі-добрі порножурнали: дівчата смокчуть члени, хлопці смокчуть члені, спраглі плотських утіх отвори, зняті великим планом. Ці випуски вже припали пилюкою — їх час уже минув; але є і порожні місця, може, тут лежала гаряча порнуха, та, яку він шукає: може, Ламар-таки щось виніс? Але в чому сенс? Того, що є тут, вистачить, аби запроторити людину у тюрму до 2000-го року. Ще там були фотки: відверто зняті голі справжні кінозірки. Лупе Велес, Ґері Купер, Джонні Вайсмюллер, Керол Лендіс, Кларк Ґейбл, Таллула Банкгед, трупи, укладені у позу «69» на столах у морзі. Кольорове фото: Джоан Кроуфорд трахається із самоанцем, що уславився завдяки розмірам свого члена, на прізвисько «Окей Фредді». Фалоімітатори, собачі нашийники,
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Секрети Лос-Анджелеса, Джеймс Еллрой», після закриття браузера.