Читати книгу - "Агент 2601 та 1/2, Тетяна Олiйник"

Від метро брат із сестрою йшли пішки до будівлі бізнес-центру, де розміщувалася танцювальна студія.

- Максе, ми встигли? - поцікавилася Елла.

- Так, не хвилюйся. Зараз одягнемо тобі сукню і поправимо зачіску. Будеш в нормі.

Залишалося пройти зовсім небагато. Діти зайшли у великий хол бізнес-центру, де снувало безліч народу, і попрямували до ліфта. Раптом дорогу їм перегородив чоловік у костюмі Санта-Клауса.

- Ах! - вигукнула щаслива дівчинка і схопилася за голову.

Але Макс зрозумів, що це пастка. Холодні сірі очі Кнежевича метали блискавки. "Як же він опинився тут? Адже ми відірвалися від нього ще в метро!", - здивувався хлопчик.

Не відводячи погляду, шпигун став повільно насуватися на дітей. Макс вирішив, що потрібно діяти негайно! Він дістав із кишені чупа-чупс - електрошокер і різким рухом викинув руку вперед. Тієї ж миті електричний розряд пронизав людину в маскарадному костюмі. Його ноги підкосилися і він упав на підлогу непритомним.

Якийсь час Елка з відкритим від жаху ротом витріщалася на лежачого шпигуна. Нарешті схаменулася і звинувачувально подивилася на брата.

- Ти вбив Санту?! - вигукнула вона в жаху.

- Нічого подібного, це переодягнений актор, йому стало погано.

Але сестра стояла на своєму:

- Ні, це був справжній Санта і ти його вбив!

- Справжнього Санту не можна вбити цукеркою.

Навколо почали збиратися люди:

- Викличте швидку, людині погано! - закричав хтось із натовпу.

Макс потягнув сестру до ліфта, двері якого якраз відчинилися.

- Що ти наробив?! Ти вбив Санту! - голосила сестра. - Але ж він так і не встиг подарувати мені подарунок!

- Ти тільки про подарунки й думаєш, егоїстка! - зупинив її брат і натиснув на кнопку восьмого поверху.

Поки вони піднімалися в ліфті, Макс обмірковував стратегію дій. "Що це шпигунові заманулося вчинити розправу саме зараз? Треба терміново повідомити в секретне агентство про подію!"

У студію вони встигли вчасно. Нарядивши Елку в сукню Сніжинки і абияк причепивши корону з білим пухом на розпатлане волосся, Макс виштовхнув сестру в танцювальний зал. Сам же зателефонував до офісу і повідомив у двох словах:

- Кнежевич тут, він намагався напасти, але я відбив його атаку.

- Акторе, я тебе зрозумів! Виїжджаємо на місце, — відповів агент Бульдог.

"Ну ось і все, тепер можна розслабитися", - подумав Макс і пішов у танцзал дивитися виставу.

Маленькі дівчатка в костюмах сніжинок виконували нехитрий танець під музику Чайковського з балету "Лускунчик". Вони дружньо змахували руками і старанно тягнули носочки ніг, наслідуючи дорослих балерин. "Вальс сніжинок" у їхньому виконанні виходив сміховинний. Елка була серйозною, вона зосереджено повторювала рухи, боячись збитися, і водночас сердито поглядала на брата.

"М-да... Із Сантою вийшло якось не дуже. У сестри тепер може залишитися дитяча травма на все життя", - розмірковував Макс.

Невдовзі приспіла мама і сіла поруч із сином.

- Фух, слава Богу, я встигла! Думала, що до завтра не виберуся з цієї пробки. Елла б не пробачила мені, якби я пропустила її виступ, - повідомила вона.

Потім мама почала шукати очима доньку. Погляд її впав на розпатлане малятко, яке виділялося з групи танцівниць своєю екстравагантною зачіскою. У той час, як волосся всіх дівчаток було зібране в тугий вузол на потилиці, розпущені пасма Елки сплуталися і стирчали на всі боки нечесаним кублом.

- Господи, що це з її зачіскою? - жахнулася мама, схопившись за серце.

Макс байдуже знизав плечима:

- Розтріпалася трохи.

Танцюючих сніжинок знімав на камеру професійний фотограф, тож знімки обіцяли вийти незабутніми.

- Максику, як же ти таке допустив? - з докором запитала мама. - Це ж перший у житті виступ твоєї сестри! Ти уявляєш, які фотографії вона отримає на пам'ять?!

Хлопчику стало соромно за свою помилку.

- Мамо, я старався і зробив що міг! - виправдовувався син.

- Але її зачіска! Це ж жах! Якщо не вийшло самому, то міг би попросити тренера, вона б допомогла!

Про це Макс якось не подумав.

- Головне, що ми встигли на виступ! - зауважив він.

На це було нічого заперечити.

- І то правда, - погодилася мама.

На годинник Актору надійшов виклик. Він вийшов у коридор і відповів на дзвінок з агентства.

- Ми загубили Кнежевича, - повідомив агент Бульдог.

- Тобто як, загубили? - перепитав Макс, не вірячи своїм вухам.

- Розумієш, поки шпигун був непритомний, його забрала швидка допомога, яку викликав охоронець. Ми не встигли схопити його першими. А коли поїхали в лікарню за Кнежевичем, то з'ясувалося, що він звідти втік.

- Викрутився, гад! - з досадою вигукнув Актор.

- Не хвилюйся, ми його знайдемо! - заспокоїв куратор.

На зворотному шляху додому Елка всю дорогу скаржилася мамі в машині.

- Матусю, а Макс убив Санту! Хто мені тепер подарунок принесе?! А ще Макс мене змушував довго бігти, так що я захекалася і спітніла!

- Ябеда! - презирливо глянув на неї брат.

Елка при мамі осміліла настільки, що з розмаху ляснула його по руці.

- Так! Так! Так! Ти його вбив! Убив! - голосила вона.

Мама подивилася на дітей у дзеркало заднього виду.

- Синку, про що це вона говорить? Я нічого не розумію, - запитала вона, не відриваючи уваги від дороги.

- А... Це вона про артиста в костюмі Санти, якому стало зле і йому викликали швидку.

- Що?!

- Ха! Уявляєш, ма, Елка вирішила, що він справжній! - хмикнув хлопчик.

- Він справжній! Справжній! - обурилася сестра.

- Та що ти! А як же ті інші два Санти, яких ми бачили дорогою? Вони теж справжні? Чи це його клони?

- презирливо заперечив Макс.

Їхню перепалку припинила мама.

- Діти, прошу вас заспокоїтися! Ви заважаєте мені зосередитися на дорозі. Елло, донечко, справжній Санта Клаус прийде до тебе пізніше. Твій брат правий, то були переодягнені артисти.