Читати книгу - "Термінатор"

* * *

Побоюючись, що на ліфт доведеться довго чекати, Джон дременув сходами, що вели на стоянку, де залишився його мотоцикл. Хлопчика не залишало дивне відчуття цілковитої ірреальності того, що відбувалося. Чому поліціянт намагався його вбити? Хто, дідько забирай, той інший, у куртці? А найголовніше: як це вони обидва примудрилися не віддати кінці?

І ось, коли захеканий Джон уже підбігав до своєї «хонди», він раптом дещо згадав. Щодо людей, яких не так вже й легко вбити. Мама щось розповідала про них… Але ні, це цілковита бридня!

А якщо не бридня?

Джон гарячковито натис на педаль стартера. Отакої! Мотор не заводиться! Це від того, що в нього так тремтять руки. Почуличя швидкі кроки. Хлопчик підвів очі й побачив…

… поліціянта, який з’явився у дверях, що вели на сходову клітку, і кинувся просто до нього.

Джон раптом відчув млявість у всіх членах. Він і далі тремтів, але страх йому вже не дошкуляв. «Якщо не вдасться завести мотоцикл, мені гаплик», — збайдужіло подумав Джон. Він ще раз натиснув на педаль. Машина заревла й ожила. Це виявилося навіть дуже доречним — лягавий був зовсім поруч.

Джон увімкнув передачу й помчав до головного виїзду зі стоянки. Він бачив у дзеркало, що поліціянт біжить слідом, неймовірно швидко перебираючи ногами. Джон ще додав газу й витиснув сорок миль на годину, що було досить ризиковано, тому що доводилося маневрувати у вузькому просторі.

Але лягавий висів у нього на хвості! Джон зробив крутий віраж, об’їхав ряд припаркованих машини і, проскочивши браму, опинився на бруківці в густому потоці транспорту.

Йому довелося прямо-таки втиснутися в сідло, щоб не врізатися у купу металу на шляху — просто на нього їхала велика вантажівка з причепом, що перевозив збірні будиночки. В останню мить шофер спромігся загальмувати, і машину занесло.

Водій вилаявся й натиснув на клаксон.

— Клятий ідіот! — пробубнів він собі під носа, дивлячись, як мотоцикліст, ризикуючи життям, обганяє на повному ходу машини. Торохнути б хлопчиська кілька разів головою об бруківку, відразу б навчився культурно їздити!

Аж тут у дверцята кабіни щось стукнуло. Водій швидко повернувся й побачив поліціянта, що намагався дотягтися до відчиненого вікна. Раптом офіцер розчинив дверцята, намертво вчепився водієві в горло і, піднявши того в повітря, пожбурив, немов пір’їну, на бруківку. Одним словом, водія, а не хлопчиська, торохнули головою об бруківку. Пішоходи заверещали, машини заскреготали гальмами, щоб не наїхати на людину на асфальті. Водій ледве підняв голову і побачив, що поліціянт сів на його місце і помчав уперед. «Напевно, він на завданні, біс би їх забрав!» — подумав шофер, торкнувшись забитої голови.

Він підповз до тротуару. До нього підбіг чоловік. Зібралася зіваки.

— Нічого, зі мною все гаразд! — сказав водій, сподіваючись, що так воно і є.

Аж раптом усі розступилися, і водій побачив, що просто на нього мчить великий мотоцикл. Мчить, не зменшуючи швидкості! Водій спробував підвестись, але не зміг. Мотоцикл дивом не наїхав на нього. Чоловік на мотоциклі на шаленій швидкості увігнався в самісіньку» гущавину майже паралізованого транспорту й зник у тому напрямку, куди виїхав поліціянт на викраденій вантажівці.

* * *

Джон бачив у дзеркальце, як маніяк-лягавий жбурнув на бруківку водія вантажівки. Озирнувшись, хлопчина побачив, що поліціянт тепер сидить за кермом великої вантажівки з причепом. Офіцер з розмаху штовхнув легкову машину, і та урізалася в дерево на узбіччі, іншу відкинув на смугу зустрічного руху. Але водія це не обходило. Навіть навпаки, — він збільшив швидкість.

Відстань між вантажівкою й мотоциклом швидко скорочувалася. Виїхавши на перехрестя, Джон різко крутнув кермо, об’їхав мікроавтобус і шаснув до провулку.

Йому не потрібно було озиратися — він і без того знав, що поліціянт переслідує його. Але шлях до порятунку таки існував — Джон згадав про свою заповітну стежину.

Він сповз із сидіння і покотився під ухил до водостоку. Слизько… Хлопчик опустив ногу, намагаючись утримати мотоцикл. Потім прилип до керма і дав повний газ.

Крихітка «хонда» зіскочила з бортика і, опинившись на сирому дні водостоку, прошмигнула в його вужче відгалуження з високими вертикальними стінками. Помітити Джона з дороги було важко. А він таким шляхом потрапляв прямісінько додому. Якщо лягавий не записав номера мотоцикла, то, здається, поталанило.

Джон пригальмував і з побоюванням озирнувся. Жодних ознак погоні.

Хіба що… «Ні, ні, ні!» — подумки благав Джон, побачивши, як на сонце напливає величезна тінь. Величезна, завбільшки з будинок, вантажівка з ревінням проломила огорожу, порозкидавши на всі боки бетонні блоки, і впала просто в канал.

Здавалося, він перелетить через нього повітрям, але сила земного тяжіння взяла гору. Вантажівка вдарилася об бетонне дно і підстрибнула, рухаючись далі зі швидкістю п’ятдесят миль на годину. Потім колеса крутнулися, й машина з моторошним металевим скреготом урізалася в стіну, відскочила від неї і, заревівши немов поранений у черево динозавр, рвонула вперед, набираючи швидкість.

Вантажівка летіла просто на Джона.

Хлопчик витиснув з мотора все, що міг. Вантажівка мчала дном водостоку, немов потяг у тунелі. Величезні колеса розбризкували на всі боки смердючу рідину, затуляючи брудною завісою призахідне сонце. Здавалося, за Джоном женеться сам диявол, що прагне запопасти його душу. Джон відчував його кожною клітиною свого єства, а в дзеркало бачив залізну потвору-вантажівку. Він був так близько, що, здавалося, простягни руку — і торкнешся ґраток радіатора. Далі збільшувати швидкість хлопчик вже не мав змоги — «хонда» вже й так сягнула межі своєї швидкості. Мотоцикл, не розбираючи дороги, мчався зі швидкістю шістдесят чотири милі на годину.

Вантажівка невблаганно наздоганяла його.

Джон дивився тільки вперед, а тому не помітив, що трохи позаду, вгорі, мчав мотоцикл «харлей».

За кермом сидів Термінатор. Він робив усе, щоб наздогнати їх.

Кіборг бачив і Джона, і цю кляту вантажівку — вони були внизу, за якихось двадцять футів від нього. Термінатор витяг з кишені шкіряної куртки револьвер, який встиг прихопити в коридорі Пасажу, націлився й вистрілив.

Куля пробила хромовану вихлопну трубу вантажівки. Поліціянт навіть не озирнувся, погляд його був прикутий до цілі — невеликої цяточки, що вимальовувалася просто перед ним.

Джон в’їхав у здоровенну калюжу, і мотоцикл утратив керування, а отже, і швидкість. Масивний передній бампер вантажівки вдарив у заднє крило мотоцикла так, що колесо ледь не відламалося. Голосно заревів двигун, і бампер знову тицьнувся в заднє