Читати книгу - "Шалена жінка та бос-недоумок, Маріанна Аріна"

Глава 16.

 

***

 

Декількома днями раніше…

 

Несподіваний дзвінок у двері висмикнув Кейт з роздумів щодо облаштування дитячої кімнати. Це точно був не Чейз, тільки недавно переписувалися. На жаль, він ще кілька днів має бути на своїй конференції.

Подружки, Анна та Сьюзі, всі в роботі та в своїх справах. Та навряд чи приїхали б без попереднього дзвінка.

Відчинивши двері, Кейт уважно, оцінюючи з голови до ніг, подивилася на непрохану гостю.

Висока, струнка блондинка. Гарно вдягнена, зі смаком підібрані прикраси. З ідеальним манікюром та зачіскою, красива і доглянута.

«Я б навіть сказала «відтюнінгована» – подумала про себе Кейт, оцінюючи розмір грудей та пухкі губи незнайомки. Але вголос промовила тільки доволі чемне:

– Доброго дня. Чим можу допомогти?

Блондинка усміхнулася. Ось тільки вийшло в неї зовсім не ввічливе привітання, а посмішка змії.

– Ну що ви! Це вже швидше, я можу вам допомогти. Адже ви – Кейт, наскільки я розумію.

Кейт здивувалася, але вона лише мовчки кивнула, підтверджуючи здогад незнайомки.

– Так ось, Кейт. Мене звати Лексі. І я – дуже давня знайома Чейза. Дозвольте пройти. – Не чекаючи згоди, блондинка нахабним рухом руки відсунула Кейт, що трохи розгубилася, і впевнено зайшла да будинку.

Не особливо оглядаючись, явно добре орієнтуючись тут, блондинка присіла на диван і жестом покликала до себе Кейт.

Такий жест, який можна дозволити собі тільки, будучи господаркою будинку, обурив Кейт і злість миттєво прогнала розгубленість.

– Лексі або як вас там звати. Я не запрошувала вас до будинку та не пропонувала присісти.

– А от грубіянити мені, дівчинко, не варто. Ти просто ще не знаєш, хто я така. – миттєво перейшла на «ти» нахабна блондинка. – Так ось. Ми з Чейзом не просто давні та добрі знайомі. Він мій коханець. І вже багато років.

Кейт стисла зуби від нападу ревнощів. Але не показала цього.

– Можливо, ви ними і були раніше. Мене не цікавить минуле життя Чейз. Але тепер…

– І були, і зараз є, і будемо в майбутньому. Знаєш скільки таких як ти я вже бачила біля нього? Як з'являлися, так і йшли собі у небуття. І лише зі мною він продовжує приємно проводити час вже не один рік поспіль.

Кейт пирхнула, склавши руки на грудях:

– Я не «інші» і зовсім не тимчасово присутня у його житті. У нас інші стосунки, у зв'язку з певними обставинами.

Блондинка голосно розсміялася:

– О, та знаю я про твої «певні обставини». Ти, напевно, маєш на увазі свою вагітність? Ой, я тебе прошу. Мені якось все одно з ким робить дітей Чейз. В чоловіки я його собі не тягну. Дітей в принципі не планую. Нехай розмножується із ким хоче, якщо йому так вже закортіло. Мені він потрібний лише для сексу. І ми чудово один одному підходимо.

– Підходили. – поправила Кейт, наполегливо продовжуючи звертатися до неприємної гості на «ви», утримуючи таким чином психологічну дистанцію. – Можливо, в минулому ви йому і були цікаві. Але зараз у нього змінилися пріоритети. Його цілком влаштовую я. І в ліжку, і в інших сферах спільного життя.

Лексі зневажливо махнула рукою:

– Ти мабуть погано знаєш Чейза. І чоловіків у принципі. Ну скільки ти ще зможеш задовольняти його в ліжку? Скоро живіт виросте і ти набереш вагу. Чейз це бачитиме і йому точно це не сподобається. Чим ближче до пологів, тим менше тебе буде цікавити секс. А коли народиш, то зовсім не до нього буде. А Чейз, чоловік із великими апетитами. Ти й сама це чудово знаєш. – Кейт насупилась, занадто правдивими були слова цієї зарозумілої блондинки. – Він вже дуже скоро «зголодніє» поруч із тобою. Почне поглядати навкруги. І першою, до кого він прибіжить – буду, звичайно ж, я.

Кейт налила собі води, щоб трохи заспокоїти нерви. Як погано, що Чейза зараз немає поруч. Вона не готова з'ясовувати стосунки із його коханками. Колишніми чи нинішніми? Ні. Це не може бути правдою. Чейз би так не вчинив із нею.

– Лексі, навіщо ви прийшли? Чого домагаєтесь? Вирішили, що я повірю хоч одному вашому слову?

– Ні, дівчинко. Я й не розраховувала, що ти будеш такою дурною. Чейз не любить нерозумних жінок і не зв'язується із дурепами. Звичайно ж, я прийшла не просто так і не з порожніми руками. Я маю підтвердження своїх слів.

Жінка дістала із сумочки якийсь журнал. Погортала його до потрібної сторінки і подала Кейт розгорнутим.

Кейт опустила погляд на фото у журналі. Їй здалося, що серце перестало битися в грудях. Її Чейз на якомусь званому вечорі, гарний, у дорогому костюмі, чарівно усміхнений. І ця Лексі, у шикарній вечірній сукні до підлоги. Не менш щасливо усміхнена. Але головне – буквально висить на Чейзі. Повністю притиснулася до нього, однією рукою ковзнула під лацкан піджака, другою обійняла за плечі. І голову зручно вмостилася на його плечі.

Наче світська парочка закоханих прийшла покрасуватися перед публікою. Не більше та не менше. І ще кілька схожих фотографій з різних ракурсів. Але ще гірше ніж самі фотографії, були коментарі під ними та сама стаття.

Літери попливли перед очима Кейт. Мозок із якимось витонченим мазохізмом фіксував у тексті тільки найболючіші та неприємні слова: «ідеальна пара», «наречений та його наречена», «весілля незабаром», «наречена саме для такого красеня», «побажаємо щастя молодим».

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно