Читати книгу - "Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Інші дослідники називають такі напрями використання ЗМІ в розкритті злочинів: залучення громадськості до участі в розкритті злочинів; використання преси для реабілітації невинуватих осіб; використання преси з метою профілактики злочинів.
З огляду на вищевикладене, можна зробити висновок про те, що розвиток правової науки відносно питань використання ЗМІ в розкритті та розслідуванні злочинів зводився до вивчення та розробки вченими форм і методів участі громадськості під час досудового слідства, можливостей залучення населення до сфери кримінального судочинства. Потрібно зазначити, що така тенденція збереглася і до наших днів. У багатьох сучасних підручниках з криміналістики використання допомоги ЗМІ під час розслідування злочинів розглядається вченими лише у контексті залучення громадськості. Разом з тим кінець ХХ — початок ХХІ ст. демонструє великі можливості впливу масової інформації практично на всі сфери суспільного життя як у мирний час (наприклад, у політиці), так і під час збройних конфліктів (наприклад, в Югославії, Перській затоці, Чечні, Афганістані та ін.). Останні роки життя нашої держави також показали, що від інформаційного компонента значною мірою залежить і сфера кримінального судочинства, в тому числі ефективність діяльності правоохоронних органів щодо розкриття та розслідування злочинів.
5.1.2. Сучасні можливості використання повідомлень засобів масової інформації для вирішення завдань кримінального судочинства
Вплив інформаційних чинників на всі соціальні структури став невіддільною ознакою наших днів. Україна як держава перехідного періоду розвитку повільно, але неухильно просувається до світових стандартів інформаційної епохи. Важливо зазначити, що розвиток інформаційних технологій відбувається не лише в напрямі технічного оснащення, а й значною мірою і в гуманітарному. Це сприяло появі та накопиченню знань нових гуманітарних наукових дисциплін, таких, як соціальна психологія, інформаційне право, паблік рилейшнз, пропаганда, соціологія, реклама, журналістика, теорія комунікації та інших. Науковці цих галузей знань значну увагу приділяють вивченню можливостей діяльності ЗМІ, впливу масової інформації на життя суспільства. Цілком природно, що згодом досягнення цих наукових знань почали використовувати в злочинних цілях кримінальні структури. У зв’язку з такими негативними тенденціями робота правоохоронних органів з розкриття та розслідування злочинів на початку ХХІ ст. набуває особливої актуальності, до неї висуваються зовсім нові вимоги, які потребують нетрадиційних підходів. Серед них — вміння фахівців права (слідчих, прокурорів, адвокатів) працювати зі ЗМІ, які посідають значне місце в новій для правоохоронних органів сфері діяльності — інформаційній, від якої в подальшому дедалі більше залежатиме ефективність протидії сучасній злочинності.
Досліджуючи проблему залучення ЗМІ до сфери кримінального судочинства, Ю. Наумкін серед позитивних аспектів їх використання в оперативно-розшуковій та слідчій практиці зазначає такі:
• мінімальні витрати часу, сил і коштів, процесуальна економія;
• оперативність у здійсненні ініціюючого впливу на населення;
• практично необмежена територія, населення якої може бути залучене до розшуку злочинця, розслідування злочину за допомогою ЗМІ;
• створення за допомогою ЗМІ обстановки найбільшого сприяння розкриттю злочину. При цьому особливого значення набуває фактор інформування населення про злочинця, що створює для останнього умови, несприятливі для подальшої злочинної діяльності, що унеможливлює уникнення покарання;
• позитивний вплив на рівень правосвідомості і соціально-правову активність населення.
Разом з тим співробітники правоохоронних органів (слідчі, оперуповноважені, прокурори) повинні враховувати, що використання засобів масової інформації в сфері кримінального судочинства поряд з позитивними аспектами містить і негативні можливості, загрози для успішного розкриття та розслідування злочинів. Йдеться про можливості (реальні і потенційні) використання кримінальними структурами повідомлень ЗМІ для протидії органам досудового слідства, вчинення протиправних дій, розголошення даних досудового слідства або дізнання, дискредитації працівників правоохоронних органів тощо. З огляду на це можна зробити висновок, що використання слідчим під час розслідування злочинів повідомлень ЗМІ має тактичний характер.
Про використання можливостей ЗМІ при розслідуванні злочинів йде мова у багатьох наукових працях учених-криміналістів — Р. Бєлкіна, В. Бахіна, П. Біленчука, І. Возгріна, І. Герасимова, І. Гори, Л. Драпкіна, В. Кузьмічова, В. Образцова, В. Перкіна, Г. Прокопенка, С. Цвєткова, П. Цимбала, В. Шиканова, Н. Шурухнова, М. Яблокова та інших. Майже в кожному сучасному підручнику з криміналістики зазначається, переважно кількома реченнями, про можливості використання допомоги ЗМІ під час розслідування злочинів. Однак ґрунтовних досліджень з цієї наукової проблеми вчені-криміналісти до цього часу не здійснювали.
Сучасний стан використання органами досудового слідства повідомлень ЗМІ в процесі розкриття та розслідування злочинів повинен включати форми, які є результатом взаємодії між правоохоронними органами та установами ЗМІ: і ті, що склалися за часів СРСР, і ті, що напрацьовані останнім часом, у тому числі правоохоронними органами інших країн, і включають сучасні інформаційні технології, які передбачають використання масової інформації в військових операціях, конфліктних ситуаціях тощо. З цього приводу потрібно звернути увагу на думку С. Овчинського, який, досліджуючи проблеми протидії сучасній організованій злочинності, доходить висновку, що боротьба з нею повинна передбачати застосування всіх можливих засобів і методів, які раніше використовувалися проти ворожих спецслужб і армій. Ця боротьба, природно, повинна охоплювати інформаційні сфери, які включають насамперед ЗМІ, а також засоби телекомунікацій і зв’язку, глобальні комп’ютерні мережі, індустрію найрізноманітніших послуг. Таких поглядів дотримується й інший російський учений В. Кірін. Зокрема, він зазначає, що розвиток інформаційних технологій вплинув і на стан сучасної злочинності. Тому, на його думку, необхідні скоординовані зусилля з організації тісної взаємодії правоохоронних структур, передусім в інформаційно-аналітичній сфері.
Таким чином, існуючі до сьогодні форми використання ЗМІ в сфері кримінального судочинства потрібно переглянути з сучасних позицій, суттєво доповнити й удосконалити. Виконані дослідження дають змогу зробити висновок, що сучасний стан використання повідомлень ЗМІ правоохоронними органами в розкритті та розслідуванні злочинів включає такі напрями: формування відповідної громадської думки; розшукова діяльність; виявлення злочинів; подолання протидії розслідуванню; виявлення таємних комунікацій учасників організованих злочинних груп і членів терористичних організацій.
Зазначені напрями використання правоохоронними органами можливостей ЗМІ в сфері кримінального судочинства не є вичерпними. В подальшому ефективність їх використання для укріплення правопорядку та протидії сучасній злочинності багато в чому визначатиметься рівнем вивчення й узагальнення практики оперативно-розшукової та слідчої діяльності, виникненням нових способів і прийомів протиправного використання повідомлень ЗМІ. Звичайно, що використання можливостей ЗМІ у діяльності державних органів, які розкривають і розслідують злочини, є лише одним з напрямів удосконалення правоохоронної діяльності. Однак не звертати уваги на посилення впливу інформаційних чинників практично на всі сфери життя суспільства вже не можна. Тому і діяльність правоохоронних органів України в
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів», після закриття браузера.