Читати книгу - "Проблеми кримінальної відповідальності: навчальний посібник."

референдумом (ст. 74 Конституції України), а сама Верховна Рада України може приймати їх зазвичай не частіше одного разу протягом календарного року (ст. 6 Закону України «Про застосування амністії в Україні»). Виняток при цьому становлять закони про так звану умовну амністію, які можуть прийматися без зазначених вище кількісних обмежень. Поняття умовної амністії визначено в ч. 2 ст. 5 Закону України «Про застосування амністії в Україні». Такою є амністія, яка поширюється до певної дати після її оголошення, за умови обов’язкового виконання до цієї дати певних вимог, наприклад, сплати відповідних платежів, здавання певних заборонених предметів тощо.

Передумовою звільнення від відбування покарання у зв’язку з амністією є засудження особи за вчинення злочину. Підставою такого звільнення є набуття чинності черговим Законом України про амністію у зв’язку з певною подією в житті українського суспільства, яким передбачено можливість звільнення від покарання.

Закони про амністію можуть передбачати додаткові категорії осіб, до яких не застосовується амністія, доповнюючи перелік тих категорій, які визначено у Законі України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 2 червня 2011 року, який набув чинності з 1 січня 2012 року.

Інколи закони про амністію визначають лише ті категорії осіб, до яких вона застосовується, або ж пов’язують застосування амністії із засудженням особи лише до певного виду покарання чи з відбуттям особою певної частини призначеного їй покарання. Зазначені обставини можна вважати умовами звільнення від призначеного покарання за амністією.

Додаткових умов звільнення від відбування покарання у зв’язку з амністією законодавством України не передбачено. Жодних спеціальних вимог до поведінки осіб, звільнених від відбування покарання за амністією, у залежність від виконання яких ставилася б остаточність такого звільнення, не встановлено. Отже, таке звільнення є безумовним.

Оскільки суд зобов’язаний звільнити від відбування покарання кожну особу, на яку поширюється дія закону про амністію, таке звільнення фактично є обов’язковим, а не факультативним, хоча в ч. 2 ст. 86 КК України і вжито термін «можуть...».

Кримінально-правові наслідки звільнення від відбування покарання у зв’язку з амністією є винятково сприятливими для особи: стосовно неї достроково припиняється виконання покарання, вона визнається такою, яка не має судимості.

Ще одним видом звільнення від відбування покарання є звільнення від нього на підставі акта помилування. Як зазначалося в попередніх розділах, указом Президента України від 16 вересня 2010 року затверджено Положення про порядок здійснення помилування. Відповідно до ст. 2 цього Положення помилування засуджених здійснюється у тому числі й шляхом повного або часткового звільнення від відбування як основного, так і додаткового покарання.

Передумовою такого звільнення є засудження особи за вчинення злочину. Підставою – набуття чинності указом Президента України про помилування, яким передбачено звільнення від покарання. Таке звільнення є безумовним та факультативним з позиції суб’єкта видання указу про помилування, адже це право, а не обов’язок Президента України. Природно, що для суб’єкта, який виконує такий указ, тобто для відповідного органу виконання покарання, таке звільнення є обов’язковим.

Рекомендована література для самостійної роботи:

1. Куц В.М. Кримінально-правова природа звільнення від покарання та юридичний склад його здійснення / В.М. Куц // Протидія злочинності: теорія і практика: м-ли ІІІ міжвуз. наук.-практ. конф. – Київ–Луганськ, 2012. – 384 с. (с. 91–95).

2. Книженко О.О. Звільнення від відбування покарання з випробуванням за кримінальним правом України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук / О.О. Книженко. – Х.: ХНУВС, 2003. – 20 с.

3. Письменський Є.О. Звільнення від покарання та його відбування: коментар до кримінального законодавства та практики його застосування / Є.О. Письменський. – Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2012. – 216 с.

4. Шоломєєв Є. Формування інституту звільнення від покарання у кримінальному праві України… / Є. Шоломєєв // Право України 2002. – № 11. – С. 135–138.

Запитання для самоконтролю:

1. Як визначається поняття «звільнення від покарання»?

2. Які види звільнення від покарання передбачені у КК України?

3. Як визначається поняття «звільнення від відбування призначеного покарання»?

4. У чому відмінність між звільненням від покарання та звільненням від відбування призначеного покарання?

5. Які види звільнення від відбування призначеного покарання передбачені у КК України?

6. Які підстави та умови звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням?

7. Які підстави та умови умовно-дострокового звільнення від відбування призначеного покарання?

8. У чому відмінність підстав умовно-дострокового звільнення від відбування призначеного покарання та заміни невідбутої частини покарання більш м’яким?

9. Як визначається поняття амністії в Законі України «Про застосування амністії в Україні»?

10. Чи допускається звільнення від відбування покарання за актом помилування?

РОЗДІЛ 5
ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
5.1. Проблемні аспекти загальної кримінально-правової характеристики звільнення від кримінальної відповідальності
5.1.1. Поняття та правова природа звільнення від кримінальної відповідальності

В арсеналі сучасного кримінального права, як зазначалося вище, є не лише кримінальна відповідальність, а й інші заходи кримінально-правового характеру. Це знаходить своє відображення і в чинному КК України. Прикладом цього є поява в ньому самостійного розділу, присвяченого іншим заходам. Але їх можна знайти і в інших розділах кодексу. Одним із них є Розділ ІХ «Звільнення від кримінальної відповідальності». Оскільки правову природу цього явища до кінця не з’ясовано, а також з