Читати книгу - "Приборкати дракона, Ліра Куміра"

Перша лекція пройшла не так, як задумувалося. Спочатку я відправив усіх своїх студентів на позапланову перевірку, все ж таки варто було убезпечити не тільки їх, а й оточуючих від спонтанного перевтілення драконів. Ну а потім ми розбирали первинні ознаки обернення, звернувши особливу увагу на те, як варто поводитися під час прояву другої іпостасі. 

Усі хлопці з ентузіазмом ставили запитання, тоді як я намагався відповісти на них максимально докладно. Головне нічого не упустити, адже будь-хто з присутніх міг опинитися на місці Стоулса, про якого гомоніли на кожному розі в академії.

- А в Барні є шанси повернутися до навчання? - Раптом поцікавився Віанрійський, який почувався чудово, хоч йому й довелося пережити не надто приємне перевтілення.

Я уважно подивився на порожнє місце свого підопічного, який так і не з'явився в аудиторії, і наблизився до дошки, почавши креслити знайомі присутнім символи.

- На все воля богів, - промовив спокійно, щойно перша руна загорілася після її активації. - Але ви маєте розуміти, що магія безпосередньо пов'язана не тільки з вашим внутрішнім джерелом, а й зі сплячою всередині кожного сутністю. Саме тому всі ви маєте дбати про свого звіра, нехай навіть той і не відгукується на ваш поклик, - ось зараз ми й перевіримо мою здогадку.

Адже ця аудиторія, захищена найпотужнішими чарами, просто ідеально підходила для небезпечних експериментів. Якби в мене було трохи більше часу, я б рухався до знань поступово, але кілька днів, що залишилися до балу, не давали мені шансу на послідовну підготовку.

- Джулсе, ти не міг би мені допомогти в дечому? - Пам'ятаючи про те, що Каменійському все ж таки чудово вдавалося стримувати свого дракона, я вирішив почати саме з нього. - Підійди до дошки і торкнися символу "Піау", - хлопець виконав усі мої вказівки, і ми побачили, як знак блимнув, і одразу згас, так, немов би його загасили навмисно.

Це означало, що зараз звір мого студента перебував у глибокому сні, як це зазвичай траплялося з усіма проявленими драконами. Здавалося, минуле повернулося на круги своя, і це розчарувало не тільки самого експериментатора, а й усіх присутніх в аудиторії.

- Не відгукується... - вимовив хлопець, розгублено втупившись на свою долоню.

- Так і має бути після найпотужнішого магічного викиду. Але дослідження полягало не в цьому. Алісандро, не могла б ти підійти до нас? - Я довго роздумував над тим, чи варто розкривати силу своєї нареченої перед її одногрупниками, і осудливий погляд Анрійського говорив про те, що той був незгодний з моїм рішенням.

Але я повторюся: часу залишалося критично мало, а я хотів досягти результатів ще до п'ятниці, щоб до моменту перенесення на Пантеон мати деякі відповіді.

Поки я розмірковував над правильністю свого вибору, дівчина наблизилася до дошки і витріщилася на мене в очікуванні. Істрійська не зовсім розуміла, що ж я від неї хочу, тож продовжувала невпевнено тупцювати неподалік від вібруючої руни, не кваплячись до неї торкатися.

- Джулс, візьми Сандру за руку і знову доторкнися до символу, - я тільки зараз усвідомив, що мій вибір припав на Каменійського не тільки тому, що в нього велика сила духу.

Адже й Анрійському вдалося впоратися зі своєю другою іпостассю, але його мені дуже не хотілося підпускати до своєї нареченої. А ще я боявся, що хлопцеві вдасться зробити перший крок до їхнього зближення з істинною.

Так, я проклятий боягуз!

Поки я злився на самого себе, за моєю спиною почало відбуватися дещо незвичайне. Щойно мої студенти виконали всі вказівки, руна відразу засвітилася спочатку рівним яскравим світлом, а потім і зовсім почала вібрувати, накриваючи нас найпотужнішою хвилею первозданної магії.

- Стоп! Припиніть! - В одну мить опинився поруч з ошелешеною парочкою і потягнув Істрійську на себе, замикаючи її в міцних обіймах. - Д-добре... я трохи не цього очікував, але так навіть краще. Міліар, давай тепер ти, - не даючи хлопцям можливості оговтатися, я вирішив закріпити результат.

Не роздумуючи, Віанрійський наблизився до дошки і акуратно торкнувся дівочої долоні. Час немов завмер, і кілька секунд нічого не відбувалося, але це швидко змінилося цілим калейдоскопом магічних пульсацій. А щойно хвиля енергії почала наростати і по тілу хлопця побігли дрібні лусочки, я вже звичним жестом розірвав зв'язок між провідником і звіром, змушуючи руну на дошці одразу згаснути.

- Олускотіти! - Пронеслося рівними рядами студентів, які збуджено почали обговорювати побачене. - Я теж так хочу, - почулося з дальніх рядів, але підтримки не отримало.

- Не раджу пробувати тут і зараз, - усі обернулися в мій бік, прислухаючись до моїх слів. - Насправді непідготовлений організм може давати збої під час перевтілення, і ви можете втратити зв'язок зі своєю другою іпостассю, перш ніж вона зміцніє, - дракони мають розуміти, що в усього є зворотний бік.

- Це і сталося зі Стоулсом? - Раптом поцікавився Ошанійський, але я заперечно хитнув головою, пояснюючи студентам прописні істини світу магії:

- Барнібасу не вистачило захисту. Якби поруч був хтось із магів, він би впорався на "відмінно", але хлопця банально не підготували до того, що таке може статися. Ми занадто розслабилися, вирішивши, що дитина з союзу "людина-дракон" не здатна отримати свої крила. І саме тому ваш одногрупник поплатився найціннішим. Усе сталося через те, що дорослі нехтували своїми обов'язками. Це моя провина, і провина інших викладачів, - я не збирався відмовлятися, ховаючись за спинами батьків хлопця.

З усіх боків усе ще лунали запитання, але я намагався більше не розвивати цю тему, не маючи точної інформації щодо процесів регенерації виснаженого джерела, яка так цікавила хлопців. Гадаю, точніше це краще дізнатися у цілителів, до них-то я і відправив своїх підопічних, пообіцявши домовитися з Аліаром про проведення лекції для тих, кому дійсно цікаво дізнатися більше про свою силу.

- А нам небезпечно перебувати поруч з Алісандрою, поки наш звір ще не прокинувся? - Пролунало несподівано, і всі відразу ж замовкли, очікуючи на мою відповідь.