Читати книгу - "Слідчій, що з порядних , Oleg Poroshok"

В кабінеті Дениса панувала гнітюча тиша. Тільки звук системного блоку, що жужжав під столом, і клацання миші, якою Максим прокручував базу контактів внутрішніх працівників, порушували спокій.

> — Хтось передає інформацію. Це точно, — сказав він. — Ми втратили надто багато шансів. І кожного разу — дивна випадковість.

Денис кивнув. Він і сам це давно відчував. Але тепер настав час дій. Було складено список із тих, хто мав доступ до даних операцій. У ньому — одинадцять прізвищ. Кожен пройшов внутрішню перевірку, але…

> — Нам потрібен "контрольний маневр", — сказав Денис. — Ми запустимо фальшиву операцію. І подивимось, куди полетить інформація.

---

На наступному ранковому зібранні оперативників оголосили про "таємне" затримання кур'єра, який мав передати документи за кордон. Дані ввели в систему, але ніде офіційно не зареєстрували. Інформацію отримали лише ті одинадцятеро. Справжньої операції не було.

Через три дні "кур'єра" зустріли в аеропорту співробітники приватної охоронної компанії, пов’язаної з одним із підозрюваних.

> — Є. Попався, — сказав Максим, вказуючи на відео.

Це був майор внутрішньої безпеки, людина, яка десятиліттями працювала в системі. Він здався з посмішкою:

> — Ви навіть не уявляєте, хто стоїть за всім цим.

> — Уявлю, — холодно відповів Денис. — І я вже йду до них.

---

Після допиту стало ясно: "кріт" був лише ланкою. Його завдання — передавати деталі, плутати сліди, виводити розслідування в глухий кут. Але головна ціль Дениса залишалась недосяжною — той самий ляльковод з попереднього запису.

Той, хто тримав на гачку десятки суддів, прокурорів, політиків. Той, чиє ім’я ще не звучало вголос.

Денис подивився на карту, де червоними нитками були з’єднані десятки об’єктів і прізвищ. Максим приніс нові документи, з яких усе тільки починалося.

> — Ми на правильному шляху, — сказав він.

> — Але тепер вони знатимуть, що ми близько, — відповів Денис. — І це значить, що буде гаряче.