Читати книгу - "Судова риторика: теорія і практика: навч. посіб."

861 КК України, тобто розкрадання колективного майна в особливо великих розмірах. Галас підписав договори на поставку угорського м’яса в Україну. Але для закупки такого м’яса у підприємства «Геліос» валюти не було. Тому Галас вирішив на кошти (аванси), які одержані від підприємств, закупив пиломатеріали і продав їх в Угорщину, щоб на одержану за них валюту закупити м’ясо. Закупки м’яса в Угорщині так і не відбулося. Гроші від пиломатеріалів були привласнені. Слідство документи про продаж пиломатеріалів виділило в окреме провадження (т. 2, а. с. 288). Вже в ході судового засідання розглянуті матеріали на 135 аркушах, які підтверджують поставку лісу в Угорщину вказують — на що були використані аванси, одержані від підприємств «Дубноцукор» та «Донпітсервіс».

Шановний суд. Ваша честь.

З огляду на викладене пропоную визнати Галаса І. М. винним у вчинені злочинів, передбачених ст. 1482 ч. 2 КК України та ст. 861 КК України і призначити йому покарання:

— за ст. 1482 ч. 2 КК України 1960 року — 4 роки;

— за ст. 861 КК України 1960 року — 10 років.

У відповідності із ст. 42 КК України 1960 року призначити остаточне покарання за сукупністю вчинених злочинів шляхом часткового складання призначених покарань у вигляді 7 років позбавлення волі.

Галасу І. М. запобіжний захід до набрання вироком законної сили під вартою залишити.

Шановний суд.

Вважаю, що лише обвинувальний вирок по даній кримінальній справі може в подальшому послужити виправленню та перевихованню засудженого а також стати пересторогою усім, хто умисно відхиляється від сплати податків та розкраданню колективного майна підприємств.

9.1.5. Промова у справі Безсмертного та Герасименко

Ваша честь!

Нами в судовому засіданні прослухана кримінальна справа по звинуваченню громадянина Безсмертного Леоніда Петровича та громадянина Герасименка Олексія Вікторовича в скоєні злочину, передбаченого статтею 296 ч. 2 КК України — хуліганство.

Суспільна небезпечність хуліганства полягає в тому, що це один з небезпечних і найпоширеніших злочинів проти громадського порядку. Тобто комплексу суспільних відносин, які забезпечують нормальні умови життя людей у різних сферах суспільно-корисної діяльності, а також спокійний відпочинок і дотримання правил поведінки в суспільному житті і побуті. Крім цього, хуліганство часто завдає шкоди особистим інтересам громадян, їх здоров’ю, власності та навколишньому середовищу.

Підсудні Безсмертний Л. П. та Герасименко О. В. звинувачуються в тому, що 12.11.2003 р. близько 4.00, перебуваючи на вокзалі станції Петровське, після спільного вживання алкогольних напоїв, в барі «Бест» розташованому на Завокзальній площі м. Петровське, підійшли до громадянина Шевченка С. М., який в цей час стояв поблизу приміщення приміських кас продажу залізничних квитків разом з дружиною — громадянкою Черкесовою В. І. та палив цигарки. Підсудні Безсмертний Л. П. та Герасименко О. В. попросили в нього запалити. Гр. Шевченко С. М. витяг з кишені пачку цигарок «Прима» та простягнув підсудним. Безсмертний Л. П„ взявши декілька цигарок, в присутності дружини Шевченка С. В. Черкесової В. І., з явної неповаги до суспільства, до існуючих правил та норм поведінки, з метою самоутвердитись за рахунок приниження іншої особи, протиставити себе іншим громадянам і суспільству, вважаючи, що гр. Шевченко С. М. є особою без відповідного місця проживання та роду діяльності (тобто Бомжем), кинув на асфальт взяті в нього цигарки, сказавши при цьому, що таких дешевих не палить. Коли ж Шевченко С. М. спробував нахилитись, щоб підняти цигарки, Безсмертний наніс рукою в обличчя Шевченку удар, завдавши фізичного болю. Від удару постраждалий впав на асфальт. В цей час Герасименко О. В., який стояв поруч, наблизився до Шевченка, котрий намагався підвестися з асфальту і також з явної неповаги до суспільства та прагнучи показати свою зневагу до існуючих норм і правил поведінки в суспільстві, самоствердитись за рахунок приниження іншої особи, протиставити себе іншим громадянам та суспільству, наніс удар ногою гр. Шевченку С. М. в область грудей, завдавши останньому фізичного болю. При цьому підсудні ображали Шевченка С. М., висловлюючись на його адресу нецензурно та брутально.

Шевченко С. М. крикнув дружині Черкесовій В. І., щоб вона тікала і спробувала покликати на допомогу. Коли ж Шевченку вдалося підвестися з асфальту Герасименко О. В. наніс йому удар ногою в спину, заподіявши фізичного болю. Після цього постраждалому вдалося втекти з місця скоєння злочину та звернутися до працівників міліції за допомогою, які і затримали підсудних.

Допитані в судовому засіданні підсудні провину визнали частково. Вони вважають, що в їх діях є склад дрібного хуліганства, і в відповідності до цього вони повинні понести покарання, хоча і розкаюються у скоєному.

Незважаючи на те, що підсудні винними себе визнали частково, провина їх доведена зібраними у справі доказами.

Так самі підсудні дали в судовому засіданні покази, які повністю відповідають їхнім показам на досудовому слідстві. Вони ґрунтовно розповіли, як ними було скоєно злочин.

Потерпілий Шевченко С. М. суду показав, що повертався з дружиною з дня народження доньки. О 4.00 чекав на електропотяг на вокзалі ст. Петровське. В цей час до нього підійшли підсудні та попросили запалити. Він простягнув їм цигарки. Безсмертний кинув цигарки на асфальт та наніс удар кулаком в обличчя, від чого потерпілий упав. В цей час Герасименко наніс ногою удар в груди, а потім ногою в спину. При цьому підсудні нецензурно висловлювалися на адресу потерпілого. Коли гр. Шевченко звернувся до лікарні, то при попередньому огляді йому був поставлений діагноз — перелом ребра. Але після проведення рентгенографії, цей діагноз не підтвердився. Підсудними йому було відшкодовано 150 грн моральної шкоди в ході слідства. Потерпілий вважає, що підсудних не слід суворо карати.

Свідчення потерпілого підтвердила і його дружина — свідок у справі