Читати книгу - "Нунчі. Корейське мистецтво емоційного інтелекту, Юні Хонг"

Будь-яка суттєва спроба поліпшити своє життя вимагає перегляду культурних цінностей, які заважали вам уже багато років. Усі народжуються зі здатністю до розвитку нунчі, але щоб дійсно його розвинути, треба брати під сумнів культурний досвід, який вам передавали ще від народження. Я називаю відповідні культурні настанови «блокаторами нунчі». Більшість людей навіть не усвідомлюють, що цінують певні риси характеру більше, ніж решту, проте це може заважати їхній здатності розуміти інших і зближуватися з ними. Ось деякі такі упередження західної культури:

• Емпатію цінують більше, ніж розуміння.

• Говірливість цінують більше, ніж мовчазливість і небагатослівність.

• Екстравертивність цінують більше, ніж інтровертивність.

• Прямоту цінують більше, ніж увічливість.

• Індивідуалізм цінують більше, ніж колективізм.

Розгляньмо послідовно ці упередження. Ви побачите, як кожне з них заважає вам поліпшити своє життя за допомогою нунчі. Варто зазначити, що цих хиб складно позбутися, але, навіть просто усвідомивши їх, ви вже поліпшите своє нунчі.

Емпатією вимощено дорогу до пекла.

Нунчі й емпатія мають багато спільного: обидві здатності спрямовані на розуміння думок і почуттів іншої людини, а головне — на зменшення її страждань. Проте надмірна увага до емпатії — це одна з проблем сучасного західного мислення. Чомусь саме вона посідає чільне місце серед решти чеснот і вважається наріжною та визначальною для розуміння співрозмовника. Дійсно, будь-якій гідній людині властива емпатійність, однак цінність самої емпатії перебільшено. Вона може бути виявом егоїзму і, на мій погляд, не завжди допомагає зрозуміти інших. Емпатія спрямована на людину, яка відчуває співпереживання. На ваші почуття.

Оскільки емпатію та нунчі легко переплутати, я склала наочну порівняльну таблицю:

Як бачите, емпатія та нунчі мають багато відмінностей, хоча обидві ці здатності потрібні, щоб заприязнитися з людьми або просто їх розуміти. Із власного досвіду скажу, що емпатію часто намагалися застосувати проти мене, наче зброю, коли я навчалася в школі й була улюбленицею вчителів як одна з небагатьох дівчаток азіатського походження. Здається, коли мені дорікали, закликаючи до співчуття, то зазвичай намагалися присоромити, щоб я була слухнянішою. В інших випадках мене прагнули розчулити, щоб я поступилася власними інтересами.

Емпатія без нунчі — наче слова без граматики й синтаксису. Беззмістовний шум.

Чи намагалися ви колись придбати килим на східному базарі? Дуже часто продавець говорить, що йому потрібно годувати сім’ю. Агов, пане, я розумію, що вам потрібно годувати сім’ю, і співчуваю вам, проте якщо ви не можете прожити без націнки в десять тисяч відсотків на забрьоханий шмат тканини, який ще тиждень тому використовували як пітник під сідлом верблюда, то щось тут не так. Не на ту напали, друже! Я бачу, що ви закликаєте до емпатії, проте користуюся нунчі.

Останнім часом точиться багато розмов про нарцисизм, соціопатію та психопатію. Люди з цими розладами нездатні до емпатії. Проте буває й так, що емпатія занадто розвинута. Саме такі люди найчастіше потерпають від нарцисів, соціопатів і психопатів.

Наприклад, якщо ви опинилися в ситуації домашнього насильства, емпатія — ваш ворог. Через неї вас можуть убити. Відомо, що схильні до насильства вибирають собі жертв серед тих, кому властиве співпереживання, оскільки співчутливі люди імовірніше пробачають погану поведінку кривдника, пояснюючи її тим, що він «утомився» або «настраждався в дитинстві». Натомість нунчі допомагає розпізнати схильну до насильства особу, перш ніж ви зав’язнете у стосунках з нею. Це може врятувати вам життя.

Ставлення корейців до емпатії

Безумовно, корейці — не чудовиська, вони цінують емпатію, як і нунчі. Власне, у них навіть є прислів’я про важливість емпатії: «Піди деінде й подумай» (цей корейський вираз китайського походження вимовляється як «юк чі са чі»). Інакше кажучи, «поглянь на ситуацію з іншого ракурсу». Еквівалентом могло б слугувати «стань на місце іншого». Проте, як бачите, між двома цими виразами є певна різниця. У корейському варіанті «піди деінде й подумай» означає просто рух, зміну місця або, в умовах використання нунчі, споглядання збоку. А от у виразі «стань на місце іншого» зазначено мету цього переміщення — він означає «спробуй уявити, що ти хтось інший».

Ця метафора про захоплення чужого місця завжди видавалася мені неприйнятною. Саме такий підхід штовхає нас до відмови від чогось свого. Крім того, він передбачає порушення особистого кордону: якщо ви не можете зрозуміти іншу людину, доки не станете на її місце, то потрібно наблизитися до неї настільки, що навряд чи якась життєва ситуація цього вимагає.

Ставши на чуже місце, ви послаблюєте власну здатність проаналізувати проблему — та й ситуацію загалом — об’єктивно. Якщо перефразувати слова відомого французького письменника XIX століття Гі де Мопассана, Ейфелева вежа — це єдине місце в усьому величезному Парижі, звідки Ейфелеву вежу не видно. Ставши на місце іншої людини, неможливо сприймати її об’єктивно, адже ви надто близько до неї.

Припустімо, ви активуєте всю свою емпатію, але залишаєтеся ні з чим, бо не проживали того, що відчуває ваш співрозмовник, і не можете уявити себе в такій ситуації. То що, треба сказати: «Вибач, не розумію»?

Як хірург може оперувати пацієнта, цілковито пройнявшись його болем? Одна з моїх найближчих подруг — лікарка. Вона не дозволила б мені стати її пацієнткою. Чому? Тому що надмірне співчуття до мене як до подруги завадило б їй об’єктивно оцінити стан мого здоров’я.

Справжній майстер нунчі може зрозуміти почуття іншої людини незалежно від того, «резонує» він з нею чи ні. Використання нунчі означає, що ви розумієте ситуацію, навіть якщо не маєте нічого спільного зі співрозмовником. Навіть якщо ви спілкуєтеся різними мовами.

У західних культурах часто засуджують мовчазні роздуми, аж до жахливого абсурду: коли після нашого запитання хтось мовчить, думаючи над відповіддю, ми кажемо: «Агов, Земля викликає Тома! Ти мене почув?»

Люди, які не можуть впустити тишу до свого розуму, узагалі не здатні використовувати нунчі. Важливість притишення думок стає зрозумілішою, якщо згадати, що нунчі не цілковито обумовлене культурою — багато в чому це вроджена здатність. Нунчі ґрунтується на повазі до всіх п’яти чуттів, інтуїції (яку багато сучасних ґуру називають «шостим чуттям») і давньої, мудрої частини мозку, яка відповідає за інстинкти.

Певною мірою мозок можна поділити приблизно на три частини. Перша, неокортекс, відповідає за те, що ми називаємо раціональним мисленням, і в приматів становить основну частину кори головного мозку — це так звана нова кора. Неокортекс еволюціонував останнім, а в житті окремої людини його формування потребує більше часу, ніж формування інших частин мозку. Інакше кажучи, це наймолодша мозкова ділянка, яку, утім, уважають «найрозумнішою».

Друга за віком частина — це лімбічна система, яка є в усіх ссавців. Вона відповідає за емоції. Найстаріша