Читати книгу - "Світло з пітьми. Частина ІІІ, Ольга Сімбірцева"

- Скоро світанок, - промовив Єн, - ходімо, прогуляємося.

 Він нічого не питав, і я була за це вдячна.

- Збирайся швидше, - поквапив Єн. - Де твоє пальто? Я не хочу проґавити світанок.

 Світанок ми зустріли разом на даху Емпайр-стейт-білдінг. Звідти відкривався чудовий вид на оповите легким ранковим туманом місто.

- Ніколи не думав, що коли-небудь іще раз побачу світанок на власні очі, - вимовив Єн, вдивляючись у горизонт. - Що зможу ось так просто спостерігати за тим, як сонце піднімається над лінією горизонту. Я вже й забув, як це виглядає. Щоправда, я ніколи й не думав, що побачу світанок у такому місці через стільки років. Якби не Маркус... Але, якби не він, я ніколи б не зміг зустріти тебе. Усе сплітається в химерний візерунок, і не завжди знаєш, для чого, і що з усього цього вийде. 

- Я рада, що змогла допомогти тобі.

- Дякую.

 Єн глянув на мене і усміхнувся. Я мимоволі усміхнулася йому у відповідь.

- Будь ласка. А пам'ятаєш, як колись хотів убити мене?

 Єн зсунув невдоволено брови.

- У мене ніколи не було бажання вбивати тебе.

- Та годі.

- Звісно. Я шукав тебе зовсім не для того, щоб убити. Що за дурниці?

- Ну, виглядало це саме так.

- Та годі.

- А та «гостьова кімната» для вампірів, зі скляною стелею? Ти замкнув мене там, спочатку не знаючи, хто я. Ти знав, наскільки це боляче - буквально засмажитися на сонці. Ти замкнув дівчину в тій кімнаті!

- Я наказав закрити ролети, щойно сонце дісталося б до тебе.  Я не збирався тримати тебе там, на відкритому сонці, весь день. Я хотів лише налякати дівчину, яку Ши перетворив на вампіра. Мені потрібно було знати, де Ши. Але в кімнаті панувала повна тиша. Ти не кричала. Ти не зронила ні слова, ні звуку чутно не було.

- Я кричала і просила випустити мене.

- До того, як зійшло сонце.

 Я сердито глянула на Єна.

- Коли мені сказали, що відбувається в тій кімнаті, я не повірив словам свого підлеглого - вампіра, який віддано служив мені. Але потім я побачив на власні очі, як ти сиділа в променях сонця абсолютно спокійно. Мені навіть здавалося тоді, що я помилився, прийнявши тебе за вампіра. Я знав, що такого не може бути. Але те, що тоді здавалося неймовірним, виявилося правдою. Уже тоді я зрозумів, що моя доля нерозривно пов'язана з тобою. Я знав, що не повинен був упустити тебе і дозволити дізнатися комусь про тебе.

- Ти тоді сильно налякав мене. Найбільше на світі я боялася, що ти знайдеш мене.

- Кошмар. Я настільки жахливий?

- Плюс-мінус. Справляв таке враження.

 Єн посміхнувся.

- Але тепер я не настільки жахливий?

- Ні. Ти маєш частіше усміхатися. Коли ти усміхаєшся, стаєш милим і симпатичним.

- Я милий і симпатичний?

 Я кивнула головою.

- При денному світлі. Я навіть забуваю, що тобі вже понад сто років.

- От спасибі, що нагадала про вік.

- Вибач. Але так ніколи й не скажеш. Ніхто ніколи не здогадається. Ти не застряг у минулому столітті. Іноді, правда, трохи тупиш...

- Туплю?

- Не розумієш деяких речей або значення слів. Але навіть моє старше покоління не завжди користується молодіжним сленгом і розуміє його. Усі ці нові й модні слівця...

- А... Мені це було не потрібно.

- Не заморочуйся.

 Єн глянув на мене, немов я говорила несусвітні дурниці.

- Ось. Коли ти так дивишся, почуваюся повною ідіоткою. І не зрозумієш: просто вважаєш недоречною дурістю те, що тобі сказали, чи не зрозумів сенсу сказаного.

- Я знаю, що це означає. Тільки мені не подобається, коли ти так розмовляєш.

- М-м...

- І ніколи не лайся.

- Я й не лаялася.

- І не лайся. Дівчина не повинна лихословити і лаятися.

- Не буду, - посміхнулася я.

 Єн знову задумливо окинув поглядом край горизонту.

- Отже, я все ж милий і симпатичний?

 Я кивнула головою.

- Можеш бути, якщо захочеш.

 Єн посміхнувся.

- І постарайся більше не виривати в мене на очах серця будь-кому і відривати їм голови. І не потрібно мені шию скручувати більше.

- Вибач. Я знав, що цим не заподію тобі шкоди.

- Це досить неприємно, - я навіть скривилася.

- Вибач.

- Будемо вважати, що цього ніколи не було.

 Єн зітхнув, продовжуючи спостерігати за світанком.