Читати книгу - "Обери мене, Zhelizna"

Венера обіймає мене востаннє, а далі біжить до своїх гостей. Я ж ще якийсь час дивлюсь їй у слід. 

У глибині душі мені хотілося приєднатися до святкування. Хотілося б більше часу провести з Венерою, познайомитися з її друзями, але я тверезо розумів, що не вписуюся в її світ. На жаль, я інший. 

Мені довелося відкладати кошти кілька тижнів, щоб купити цей букет і приїхати з ним на таксі. Зараз же я буду пішки повертатися додому, бо у гаманці дірка. Та я ні про що не шкодую. Щира радість та розгубленість Венери вартувало всіх зусиль. 

У цей вечір я вкотре зрозумів, що не можу бути пасивним. Що якщо я хочу бути поруч із Венерою, мені треба рости й змінюватися. І це не тиск, а, швидше, натхнення. 

Я хочу бути тим, ким вона може захоплюватися.

Я хочу стати тим, хто їй буде рівнею.