Читати книгу - "Прощення, Аркадія моя "

****

Сьогодні прийшла нова партія саджанців троянд, які я замовила на передодні. Розпаковуючи величезну упаковку, я думала про те, якими прекрасними будуть ці квіти. Такі красиві в них бутони і які безжально колючи шипи. На ранок, після того, як я поїхала від чоловіка, він опинився відразу скрізь. Олег був в моєму телефоні: 15 смс і 7 дзвінків, він був під вікнами моєї квартири: надпис на асфальті «я кохаю тебе», він був в моєму вікні: піднявся на крані з букетом і новим подарунком. Так повторювалось декілька днів. Коли життя насичене пригодами легко забути про своє минуле. Я знову бачила Олега доброго і турботливого, я перестала згадувати причину через яку я поїхала від нього. Я повернулась за тиждень, не знаю що спонукало мене зробити це, але віри в щасливе майбутнє в мені було все менше. Можливо, це було примітивне бажання довести йому і собі що я краща за інших. Та моє забуття тривало не довго. Оце так сюрприз. На одній з вечірок, куди були запрошені ми з Олегом, я зустріла її. Аліса- перша коханка мого чоловіка. Коли ми перетнулися, я мала повне право відчувати себе переможцем, Олег покинув її і обрав бути зі мною, але ніякого подібного відчуття в мене не було. Просто дві обдурені жінки стояли і дивилися одна на одну. На секунду я відволіклася на оповіщення з мого телефону, як вона зникла, та сюрпризи того вечора тільки починались.

«Владислав Бойко надсилає запит на дружбу із вами» - ось що я побачила в тому оповіщенні, а ще такі знайомі мені сумні сірі очі.

В мить я відчула себе страшенною дурепою. За мить, в мене в голові прокружляло все моє життя починаючи з того дня, коли я вирішила не писати Владу

Точніше 8 місяців. Стільки часу пройшло з моменту нашої першої і останньої зустрічі.

Я була дружиною іншого хлопця. Та чому ж я так сильно бажала іншого?

Не хотіла я з ним просто дружити.

Я перевела погляд на Олега, який стояв в компанії чоловіків і захоплено розмовляв про щось. Я подумала про те, як сильно ми варті один одного, бо і я не збиралася відмовляти собі у задоволенні дружити з Владом.

Я вже пів року не торкалася інструменту.

                                                                               ****

Пройшло дві неділя з того моменту як я задала Владу це питання. Дві неділі ми з ним спілкувалися в телефонному режимі. Спілкування було як в ту першу зустріч. Я розповіла йому все. Про Юлю, залишену кар’єру, про те чому не писала, про те як вийшла заміж і про те що цей шлюб був не щасливий. Тоді я запитала :

любов’ю народилась.

З того моменту Влад розповів мені про те, як він закохався, про те, як хотів щоб в нас був шанс, про те, що був готовий відмовитися від Лондону, про те як все таки погодився і надіявся що я приїду до нього. Про те, як шукав мене весь цей час і знайшов. Він збирався повернутися в Україну і говорив що зірки розставили так що саме час нам знову зустрітися.

                                                                                ****

Я вирішила підти в вечері п’ятниці. Я зібрала свої речі. Поки був вільний час, я витерла пил і вимила підлогу, змінила простирадло, щоб від мене тут не залишилося і сліду. Я спустилась в вітальню і чекала Олега. Я хотіла сказати йому про своє рішення особисто. І мені довелося чекати до ночі, доки мій чоловік повернувся з роботи.

Це не було сваркою, в нього не було гніву або істерики. Його обличчя було спокійним а голос твердим і впевненим. Я говорила більше. Він сидів і уважно слухав перед тим як піднявся і пішов на другий поверх. Я подумала, що все вже скінчилось. Посиділа ще хвилину і збиралась іти. Спочатку я почула вибух, а потім пронизлива, пекуча біль опалила мене в радіусі моїх легень. Я повернулась і побачила Олега з рушницею в руках. Потім ще один вибух, він прийшовся мені близько до серця. Обличчя Олега було таким же спокійним, що робило рани ще більш болючими. В цьому пострілі не було почуттів, просто сухий, розважливий удар.

В мить, коли моя душа вийшла з тіла я опинилась в місці не знайомому мені досі. Але в мене було дивне почуття ніби я знаю його. Я пройшла через коридор і опинилася в спальні. Там був чоловік. На годиннику 2:6 ночі, і скажіть хто вбіса прокидається о такій годині? І за ради чого?

Кінець