Читати книгу - "Життя як історія у кожного своє., Liliуа"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Шкільний хол виглядав зовсім не так, як зазвичай: стіни були прикрашені павутинням, повітряними кулями у формі гарбузів та чорними стрічками. У кутах стояли пластикові скелети, а у центрі приміщення — великий стіл із солодощами. Учні повсюди ходили в костюмах, голосно сміялися й фотографувалися.
Діана ніяково ступила у хол у своєму костюмі Клеопатри. Її волося було даже схоже на волосся Клеопатри , а золотисті аксесуари ідеально доповнювали образ.На плечах було золоте намисто.На руках були золоті браслети.
Ейпріл: Діана, ти вилита Клеопатра.
Діана: Дякую. Ти теж дуже схожа на ляльку Чакі.
Доні: Так, дівчата, ви дуже добре вжилися в образи.
Раф сидів трохи осторонь, намагаючись виглядати невимушено. Але його погляд постійно повертався до Діани. Він відчував, як щось незрозуміле й нове просочувалося в його думки. "Ні, це не може бути... Чи я... закохався?" — промайнуло в його голові. Але він відразу прогнав цю думку, хоч і знав, що це правда.
Раптом з-за спини голосно вигукнули.
.Кейсі: БУ!
Мікі: Кейсі, ти налякав мене!
Кейсі: А чому б і ні? Це ж Хелловін!
До них приєдналися Ренет і Карай, обидві у костюмах відьом.
Карай і Ренет: Ось і ми!
Раф:Ось і відьми прилетіли. Ви на автобусі чи на мітлах?
Лео: Раф, припини!
Карай: Ага. Там такий вітер, що знесло б нас, якби ми летіли.
Усі розсміялися. Атмосфера ставала все більш святковою. Та почалися уроки.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Життя як історія у кожного своє., Liliуа», після закриття браузера.
