Читати книгу - "Вчимося любити, Софія Дзюба"

*Катя*

18:00

Глянула на годинник і зрозуміла, якщо зараз не почну збиратись, то запізнюсь до дівчат і потім я буду бачити їхні кислі міни... Хах, пам'ятаю, як я після пар в п'ятницю забула, що ми з дівчатами домовились зустрітись в парку і запізнилась на пів години. Потім годину слухала їхні нотації...

Першим ділом побігла в душ. Потім висушила волосся і зробила гарні локони. Одягнула свою чорну сукню до коліна, зробила легкий мейк, взула чорні туфлі на підборах, взяла сумочку з усім необхідним і побігла на вулицю де на мене чекало таксі. Через пів години я вже була біля клубу. Виходжу з машини і бачу своїх подружок.

- Ну що, дівчатка, відірвемось по повній? - з вогоньками в очах промовила Анечка.

- ТАААААК! - прокричали ми з Настею

Ми з дівчатами зайшли в клуб і одразу вирушили на танцпол. Хвилин через двадцять я вже стомилась і вирішила піти замовити собі коктейль. Взяла безалкогольний полуничний напій і тільки збиралась йти до дівчат, як хтось врізався в мене і весь мій напій виявився на светрі незнайомця. Піднімаю очі і тільки збираюсь вибачитись, як степенію від здивування. Це ж Ткаченко! Мій настрій зник. Він мене що, переслідує?! Він сказав, що я повинна йому новий светр! Ви тільки подивіться, яка нахаба! Я пішла до дівчат і сказала їм, що вже поїду додому, бо завтра приїжджають батьки. Об одинадцятій я вже була вдома. Сходила в душ, одягла свою улюблену піжаму, трошки почитала і лягла спати.