Читати книгу - "Селіна: Пробудження Лунарії, Марія Захарчук"

Після випробувань у Лісі Ельдор, Селіна та Ліра продовжили свій шлях до Гір Місяця, де за легендою мешкав дракон Рагнар, хранитель стародавніх знань і захисник магічного плаща. Вони знали, що цей плащ допоможе при виконанні їхньої місії.

Дорога до Гір Місяця була нелегкою.

Перед ними постав густий ліс, переплетений лозами та гілками. Дівчата йдуть вузькою стежкою, яка петляє між деревами. Здалеку чути дзюрчання річки, яку їм належить перейти.

Ліра, роздивляючись навколо, сказала:
- Це місце здається нескінченним… Скільки вже ми йдемо цим лісом?

Селіна посміхається:
- Мабуть, кілька годин. Але, здається, ми на вірному шляху. Пам'ятаєш карту, яку нам дав старий мудрець? Лігво дракона має бути десь за річкою.

Ельфійка нахмурилася:
- Сподіваюся, ми не заблукаємо. Цей ліс стає дедалі густішим… І хтозна, що ще тут водиться, окрім дракона.

Принцеса злегка сміючись промовила:
- А я думала, що тебе, ельфійку, не так легко злякати.

Ліра, усміхаючись, пояснила:
-  Я не боюся, просто обережна. І так, якби не твоє відважне серце, я б, напевно, не вирушила в цю подорож. Але річка попереду — вона може бути небезпечною.

Вони підходять до берега річки. Вода бурлить, несучи з собою гілки та листя. На протилежному березі видніється продовження стежки.

Селіна, озираючись, заявила:
- Вода виглядає досить швидкою… Але я думаю, ми можемо перетнути її там, де той старий кам'яний міст. Він не виглядає дуже міцним, але здається, що тримається

Ельфа кивнула:
- Мені здається, це наш єдиний варіант. Тримаймося разом і будьмо обережними. Якщо міст впаде, можемо опинитися у воді.

Вони обережно підходять до мосту і починають переходити. Міст скрипить під їхньою вагою, але тримається. Вода вирує внизу, проте дівчата впевнено йдуть вперед.

Королівська донька, мовила гучніше, щоб перекричати шум води:
-  Ліра, дякую тобі, що пішла зі мною в цю подорож. Я знаю, це небезпечно, але разом ми зможемо подолати все.

Лісова красуня озвалася:
- Ми з тобою, як дві половинки одного щита. Я рада, що ми разом. І якщо дракон дійсно має той кристал, він може стати ключем до порятунку нашого світу.
Вони успішно переходять міст і продовжують свій шлях через ліс. Стежка стає крутішою, але вони йдуть далі, впевнено долаючи перешкоди.

Селіна, озираючись назад, сповістила:
-  Гадаю, найбільші труднощі ще попереду. Але я готова до них. А ти, Ліро?

Ліра, з серйозністю заявила:
- Завжди. Ми знайдемо лігво дракона і отримаємо те, за чим прийшли. Наші пригоди тільки починаються.

Вони йдуть далі, готові зустрітися з будь-якими викликами на шляху до лігва дракона.
Нарешті, перед ними з'явилися величні гори, вершини яких були покриті вічним снігом і сяяли у світлі місяця.

- Вау, поглянь на ці гори! Вони такі величні і величезні. Не можу повірити, що нам доведеться перетнути їх, - вигукнула принцеса Лунарії.

Ельфійка обізвалася:
- Так, це неймовірно. Гори покриті снігом виглядають як справжня зимова казка. Але не забувай, що ми маємо завдання, і нам потрібно знайти шлях до лігва дракона.

- Так, ти права. Сподіваюсь, що наш шлях буде таким же красивим, як і ці гори. Чи знаєш ти, як ми можемо пройти через них?

- Є старий маршрут, яким користуються ельфи, коли перетинають ці гори. Він прокладений через найменш круті місця і є менше ризиковим. Я можу провести тебе цим шляхом.

- Чудово! Я б не впоралася без твоєї допомоги. Сподіваюсь, що нам вдасться швидко і без пригод перетнути ці гори.

- Не хвилюйся. Хоча гори можуть бути суворими, я знаю, як уникнути небезпек. Дотримуйся моїх вказівок, і все буде гаразд.

- Гаразд. Давай вирушимо, поки день ще триватиме. Ми не можемо дозволити собі втратити час.

- Згодна. Тримайся мене, і ми швидко подолаємо ці гори.

Піднімаючись все вище, Селіна і Ліра відчували, як повітря стає холоднішим, а вітер сильнішим. Гори Місяця були місцем, де магія була дуже сильною і могла змінити реальність навколо.

- Ми повинні бути дуже обережними, — попередила Ліра. - Ці гори відомі своїми магічними пастками і небезпечними створіннями.

Селіна кивнула, відчуваючи тривогу, але також рішучість продовжувати свій шлях.
Коли вони досягли вершини однієї з гір, перед ними відкрився величезний вхід до печери. Селіна і Ліра увійшли всередину, де було темно і холодно. Вони освітлювали шлях ліхтарем Лісового Духа, і невдовзі почули глибоке рикання, яке відлунювало в печері.
Перед ними з'явився величезний дракон з лускою, яка сяяла сріблом і синявою та відбивала світло, створюючи ефект сяйва. Його очі з відтінками червоного і золотого, були розумними і пронизливими, а крила настільки великі, що могли вкривати всю печеру.

- Хто ви і що вам потрібно у моєму лігві? — запитав Рагнар, його голос був глибоким і могутнім.
Селіна зробила крок вперед:
- Я - Селіна, принцеса Лунарії. А це - Ліра, ельфійка з Лісу Ельдор. Ми шукаємо допомоги, щоб врятувати наші королівства від зловісного прокляття. Ми чули, що ви володієте магічним плащем, який нам потрібен для нашої місії.

Рагнар подивився на них з підозрою, але також з інтересом:
- І чому я повинен вам допомагати? Що ви можете запропонувати взамін?
Селіна зрозуміла, що їм доведеться довести свою гідність.
- Ми готові пройти будь-які випробування, щоб довести, що ми гідні вашої допомоги, — впевнено сказала вона.

Дракон розсміявся: 
- Добре. Я дам вам завдання. Ви повинні знайти три чарівні камені, заховані в цих горах. Кожен камінь має свою силу, і тільки об'єднавши їх, ви отримаєте мій плащ.
Скляна здивувалася:
- Але навіщо вам ці камені, якщо плащ вже створений?
Рагнар пояснив: 
- Ці камені не тільки активують приховану силу плаща, але й необхідні для підтримання магічного балансу в моєму лігві. Вони допомагають мені контролювати енергії гір і підтримувати мир і гармонію в цих землях. Рубін допомагає підтримувати енергетичний баланс у горах, відлякуючи злі сили та забезпечуючи безпеку мого дому. Жадеїт важливий для підтримки життя, довголіття  і забезпечення здоров'я всього живого у цих горах. Аметист допомагає контролювати магічну енергію в горах і підтримувати духовну гармонію в своєму лігві, а якщо просто, то дає мені мудрість для цього.