Читати книгу - "Згадай, Мері Горн"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Завжди закінчується однаково
Коли це були я і ти
Але кожного разу я зустрічаю когось нового
Це як дежавю (déjà vu)
Клянусь, вони звучать однаково
Вони ніби знають мою шкіру
Кожне їх слово звучить так само, як він
І це відбувається так
Ми сядемо в твою машину, і ти нахилишся, щоб поцілувати мене
Ми будемо говорити годинами і лежати на задньому сидінні
А потім однієї випадкової ночі, коли все змінилося
Ви не відповісте, і ми повернемося до незнайомців
Я прочитала ці рядки вголос, навіть не знаю чому. У голову навернувся спогад, як ми з Максом перекладали цю пісню. З словником. Перші дні коли я пішла до коледжу. Коли один з одногрупників сказав мені образливе, а я не хотіла жалітися Максу. Він тоді і не допитувався а просто…згадав мої вранішні слова. А потім ми так і заснули двоє на тому дивані.
Я відчула тихий видих і аж підскочила. Мій погляд повернувся до Макса. Напевно, в мене вже почалася галюцинація. Бо, здається його голова на кілька градусів була повернена в іншу сторону. Я уважно дивилася на знайоме обличчя але нічого не відбувалося.
Ми повернемося до незнайомців. – прошепотіла я і встала щоб повернути аркуш назад в книгу як апарат що був у кімнаті занадто голосно запищав від чого в мене ледь серце не зупинилося. Я перевела стурбований погляд на Макса. Моя рука затремтіла. Ну це я точно не могла переплутати…
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Згадай, Мері Горн», після закриття браузера.
