BooksUkraine.com » Міське фентезі » Звільни мене опівночі, Айрін Ван 📚 - Українською

Читати книгу - "Звільни мене опівночі, Айрін Ван"

48
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Звільни мене опівночі" автора Айрін Ван. Жанр книги: Міське фентезі. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 79 80 81 ... 85
Перейти на сторінку:

 У відповідь Даріус здійняв руки в глузливій покорі, навіть не намагаючись приховати свого насмішкуватого виразу обличчя.

— Я вражений вашою щедрістю.

А після вже без вдаваної поваги злісно додає:

— Моєї згоди ти не запитував, як і тоді, коли зробив вампіром.

 Поки увага непроханого гостя  відвернута яскравим обуренням Даріуса, яке більше схоже на захопливий спектакль, Керан непомітно бере мене за руку й намагається вивести із кімнати, та ми не встигаємо й двох крихітних кроків ступити:

— Навіть не думай, вона мені потрібна, до того ж я ще не закінчив, — заперечно махає головою Лейн й Керан падає прямо біля моїх ніг, корчачись від болю.

 Ленхарт робить спробу напасти, та в ту ж секунду відлітає до найближчої стіни й з гуркотом вдаряється об неї, сповзаючи на підлогу.

— Що ти з ним зробив? — одразу присідаю біля Керана.

— Послухай, ми не порушували нашої домовленості й у нас ще залишається час до повні —  втручається Марак, привертаючи увагу суперника на себе й даючи можливість Керану трохи видихнути.

— Тепер мені цього замало. Я знайшов дещо краще — красномовно спрямував свій погляд на мене.

— Що тобі потрібно від дівчини? Вона тут ні до чого. Ніка — випадкова жертва, яка не має нічого спільного із нами й нашим минулим.

— Помиляєшся, тепер вона частина мого витвору, завдяки Керану. Саме він зробив її такою ласою для мене. — Знову кидає на мене швидкоплинний погляд свого усміхненого обличчя. Та ця посмішка схожа на вищир дикого звіра. — Ви ще не знаєте? — вигинає свої чорні брови, провівши поглядом кожного із нас, а після продовжує — Керана й вас усіх можна привітати, ви б могли стати чудовими дядечками, якби не були вже мертвими.

 До мене не одразу доходить увесь сенс його слів. У всій цій метушні мій мозок відмовляється сприймати будь-яку інформацію й обробляти її достатньо швидко, щоб нарешті зрозуміти про що він говорить. Та коли погляди усіх присутніх сконцентровуються на мені з Кераном, я усвідомлюю, що мені не почулось.

— Це неможливо, ти сам щойно сказав, що фактично ми мертві, — першим виходить зі стану прострації Марак.

— Я не менш вражений. Схоже магія Керана не згодна із цим й шукає способів звільнитись.

1 ... 79 80 81 ... 85
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Звільни мене опівночі, Айрін Ван», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Звільни мене опівночі, Айрін Ван"