Читати книгу - "День всіх знервованих, Софія Малинська"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Ой, завжди в тебе відмовки!
— Упс, — пошепки промовила Діана, ховаючи усмішку в мене на грудях, коли ми виходили з зали. а тоді додала: — Сподіваюся вона не змусить його себе носити. Грижа — то серйозно…
— Хтозна… — задумливо відповів я, — Люди часто роблять дурниці, коли закохані.
Діана підозріло на мене поглянула.
— Сподіваюся в тебе немає грижі?
Я захихотів, не стримуючись.
— Ні, грижі в мене немає. Та й ти зовсім не важка.
— Що ж, приємно чути, що ти не ризикуєш власним здоров’ям, — всміхнулася вона, а тоді раптом простогнала.
— Що таке?
— Туфлі… Ми забули в ресторані.
— Нічого. Пізніше попросимо когось їх принести.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «День всіх знервованих, Софія Малинська», після закриття браузера.
