Читати книгу - "Кохаю. Цілую. Твій дах, Марина Комарова"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Знаєш, мені не вистачає таких ось справ, - Змій раптом порушив тишу, що щільним покривалом огорнула обох чоловіків.
- Може бути, тобі треба було влаштуватися в шлюбне агентство? - іронічно припустив Дітмар, поправляючи рукавички.
- О, так, пекельне. І називалося б воно «Асмодей», - пирхнув Змій. - Взяв та все зіпсував, немає в тобі ні краплі романтики.
- Коли буде - подзвоню, - не зніяковів Дітмар. - Це тобі добре. У мене ще не все зроблено.
Змій несподівано серйозно кивнув, відкинувши всю придуркуватість.
- І дивись, раптово не відкрийся перед Скрипкою, що ти збирав відомості не тільки для нього.
- Людвигу, твій господар - зануда. Але я все одно його не кину, знаєш?
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кохаю. Цілую. Твій дах, Марина Комарова», після закриття браузера.
