Читати книгу - "Відлюбилося, Інна Турянська"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Ти думаєш я вагітна? — з острахом в очах запитала Каріна.
— Це ж ясно як білий день.
— Не може бути, — похитала головою дівчина. — Ми всього лиш місяць як одружені.
— А знаєш що я думаю, що Антон, думає лише про себе! Він все ще боїться тебе втратити, от і зробив тобі дитину, щоб вже точно нікуди не втекла. Ну зате тепер за хімію можеш не переживати. Автоматом поставлять.
Каріна десь в душі розуміла, що можливо Ліда має рацію, але визнавати цього не хотіла. Увечері вона зробила тест і отримавши результат одразу набрала Антона.
— Я вагітна, — сказала швидко і довго слухала радісні привітання чоловіка. Схоже він дійсно був щасливий і не приховував цього, — Але ми ж домовлялися, що спершу я маю закінчити коледж…
— Ну так, але вже якщо так вийшло. Карінка, ти що не рада?
— Рада, — коротко відповіла поклавши слухавку.
Каріна довго сиділа на веранді і плакала. Ні не через спонтанну вагітність. Їй просто було жаль себе. Жахливе відчуття. Жахливе до нудоти. Немає гіршого ніж жаліти себе.
"Вже нічого не повернути назад, як склалося так склалося", — сказала дівчина сама до себе. "Більше я не буду плакати через Тимофія Єременко!"
###
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Відлюбилося, Інна Турянська», після закриття браузера.