Читати книгу - "Беру свої слова назад"

Товариш Жуков не одну армію пропустив, не одного Берзаріна. З першого дня війни на Західному фронті воювала 13-а армія генерал-лейтенанта П.М. Філатова. Ця армія була розгорнута відповідно до постанови РНК No 1113-460сс від 23 квітня 1941 року. Жуков про це або не знав, або забув. Але 13-ї армії на карті немає.

21 червня 1941 року рішенням Політбюро був створений Південний фронт у складі 9-ї й 18-ї армій. На жуковській карті обидві ці армії пропущені. Пропущений весь Другий стратегічний ешелон у складі семи армій і весь Третій ешелон, який знаходився у стадії формування. Дванадцять армій Жуков назвав (положення не вказуючи), а одинадцять армій пропустив. До корпусів, дивізій і бригад великий полководець не опускався і на такі дрібниці не розмінювався. Після цього оголосив: ворог був сильніший!

Стратег помилився. Навіть якщо, як це зробив Жуков, половину радянських армій пропустити, то і в цьому випадку на радянській стороні залишався кількісна і якісна перевага в танках, авіації та артилерії.

Дивляться панове іноземці у жуковські карти, споглядають порожнечі, погоджуються: ці російські бовдури зовсім до війни не готувалися.

Ні, панове, готувалися. І не дурнішими за вас були. Просто не треба безглуздим мемуарам вірити.

Нам пояснюють, що Жуков був змушений плазувати перед Брежнєвом заради того, щоб розповісти правду про війну. Чи варто було заради такої правди плазувати? Кому вона така кривобока потрібна?

Перед авторами «Спогадів та роздумів» стояло завдання довести неготовність до війни, і вони старалися. У виборі методів обману сором'язливості не проявили. У книзі 734 сторінки, на спростування слід виділяти вдвічі більше, бо жуковська брехня багатошарова, просякнута зневагою до свого народу і нудотно лакейською любов'ю до чергового генерального секретаря. Ось тільки один приклад нашої «кричущої неготовності». На стор. 214 Жуков повідомляє, що за два роки до німецького вторгнення в Радянському Союзі було сформовано 125 нових дивізій. Цю цифру повторювали і до Жукова, і після нього. Таку ж нісенітницю ніс і безграмотний Маршал Радянського Союзу А.А. Гречко: «Це дозволило в 1939-1941 роках... сформувати 125 нових дивізій» (Збройні сили Радянського держави. М., 1974. С. 60).

А разом з ним головний військовий історик генерал-лейтенант П.А. Жилін: «За 1939-1941 рр.. було сформовано 125 нових дивізій» (Велика Вітчизняна війна. М., 1973. С. 46).

Я цьому теж колись вірив, потім засумнівався. Почав сам рахувати, почав на дивізії картки заводити й дані про кожну дивізію в них вписувати. І швидко з'ясував, що одних тільки стрілецьких дивізій було сформовано 125, причому 23 з них були відразу переформовані в моторизовані. Потрібно пам'ятати, що моторизовані дивізії за кількістю танків майже нічим від танкових дивізій не відрізнялися. А крім стрілецьких дивізій, тільки за останній рік перед німецьким вторгненням у Радянському Союзі була сформована 61 танкова дивізія. А ще за той же рік були сформовані 79 авіаційних дивізій. Жуков 125 нових дивізій згадав, а ще 140 дивізій забув. Він назвав стрілецькі дивізії, а про танкові й авіаційні не згадав.

І коли кажуть, що от тільки в Жукова й відкрилася велика правда про війну, заперечую: всі ці шулерські фінти та трюки задовго до Жукова були тисячоразово повторені Тельпуховским, Жиліном та іже з ними.

Ще до Жукова збірка «50 років Збройних сил СРСР» повідала довірливим читачам: «Особливо великі заходи були здійснені в 1939-1941 рр.. Досить зазначити, що за ці роки було сформовано 125 нових дивізій» (М., 1968. С. 262). Автори забули уточнити, що мова йде тільки про стрілецькі дивізії, про 140 нових танкових і авіаційних дивізій вони згадувати не стали. Так що не Жуковом цей фінт придуманий.

Крім того, в той же час були сформовані п'ять повітряно-десантних корпусів і ще п'ять готувалися до розгортання. Були сформовані десять протитанкових бригад та ін. та ін. та ін. Жуков про це теж забув.

Гітлер вступив у війну за світове панування, маючи 6 танкових дивізій. А ми за один тільки рік розгорнули танкових дивізій більше, ніж всі армії світу, разом узяті, за всю історію людства. Але начальник Генерального штабу, при якому це розгортання відбувалося, нічого про це не знає.

Крім дивізій Червоної Армії, в той же період бурхливо росли дивізії НКВС. На німецькому боці Жуков перерахував всі дивізії СС, а наші дивізії НКВС у статистику не включив. Чому? Чим вони від СС відрізнялися? Тільки формою. А ще звірячою жорстокістю. СС - злочинна організація. Але проти власного населення війська СС не вчинили і сотої частки того, що наші доблесні чекісти здійснили проти народів СРСР.

Заперечують, що жодна радянська дивізія не була повністю укомплектована. Це ви, дорогі мої, Жукова начиталися. Будьте пильні: Жуков бреше. Зараз заради економії місця і часу це питання опустимо. Докази за мною. Я їх надам.

Співавтори Жукова повторили заяложену радянську брехню: на західних кордонах Радянського Союзу перебувало 170 дивізій і 2 бригади (АПН, 1969. С. 204. ОЛМА-ПРЕСС, 2003. Т. 1. С. 212). До цього питання я одного разу повернуся і розберу його особливо. Цю дурість десятиліттями повторюють наші високочолі експерти. Ось Григорій Іваницький, старший науковий співробітник Інституту військової історії МО РФ, на сторінках «Російської газети» (22 червня 1993 р.) розповів дивовижні історії про 170 дивізій і 2 бригади. Головному редактору треба було проявити дещицю мужності: ми такого друкувати не будемо! І над старшим науковим співробітником треба було посміятися всім колективом: не треба казати дурниць! Але редактор злякався і протестувати не став.

Старший науковий співробітник не самотній. Жуковські вигадки про 170 дивізій і 2 бригади поширюють по світу особи з куди більш високим становищем. Мемуари Жукова хвалили Маршали Радянського Союзу В.Г. Куликов і С.К. Куркоткін, маршал бронетанкових військ О. Лосик. Останній міністр оборони СРСР Маршал Радянського Союзу Д.Т. Язов не тільки хвалив