Читати книгу - "Гра в чужу брехню, Олена Гриб"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Підступних і злих демонів замінили благородні елфи – вищі істоти, що правлять примітивними людьми.
Поступово ріки крові вичерпалися. Люди змирились, і більшості міщан це навіть сподобалось. Елфи позбавили людство страху демонів, а натомість вимагали зовсім небагато – повного підпорядкування. Для тих, хто відмовлявся визнавати верховенство магів, були рудники, каменоломні, плантації тростини на півдні… І Підземелля – ті самі Підземелля, куди відправляли «невиправних» – тих, хто не просто не скорився, а чинив опір. І, звичайно ж, елф, які посміли нарушити Закон.
Те, що серед людей вважалося дрібним проступком, неприпустимо для елфи. Не можна сумніватися в системі, створеній заради твого ж блага, інакше тобі в ній немає місця.
Минав час. Суспільство, розділене на елф, людей і рабів, існувало й далі, і, здавалося, ніщо не сколихне звичний лад. Однак не все було так чудово, як вважали елфи, що насолоджувалися життям напівбогів. Тому що… тому що…
М-елфа говорив без упину, але Лін майже не слухала. Втома навалилася несподівано.
«Скільки я не спала? Ця зміна часових поясів мене знищить», – мозок ледь-ледь опрацьовував інформацію, перетворюючи ухильні і розпливчасті фрази на певну картину, як у розмовах із Рі-елфою і носіями. Він міг вимкнутися в будь-який момент.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гра в чужу брехню, Олена Гриб», після закриття браузера.
