Читати книгу - "Рембо"

Інший солдат ударив його в бік. Траутмен покотився по землі. Його наздогнав сильний удар у потилицю.

Ніч стала червоною.

РОЗДІЛ 4

— Сер, це посольство Сполучених Штатів, а не бюро розшуку зниклих безвісти. — Чиновник, який затишно влаштувався у вестибулі, уп’явся поглядом у Рембо поверх своїх окулярів. — Навіть будь це бюро з розшуку зниклих безвісти, усе одно зробити нічого не можна. Ми з вами знаходимося в Таїланді, ви ж стверджуєте, що розшукувана вами людина вирушила до Пакистану.

Рембо намагався бути ввічливим. Чиновникові точно не сподобалася його зовнішність. Замість костюма, сорочки та краватки, яких Рембо просто не мав, на ньому були запрані джинси й сорочка з бавовни. Він засукав рукава та розстебнув два верхніх ґудзики. Клерк ковзнув поглядом по довгій густій шевелюрі Рембо, мускулистих руках і грудях, медальйоні Коу на шиї, шрамі на лівій вилиці й усім своїм виглядом виявив байдужість.

Я не казав, що прошу посольство розшукати мого друга, — сказав Рембо.

У такому випадку поясніть, що саме вам потрібно?

Чиновник націлив кінчик ручки на якийсь дуже важливий документ. У Рембо виникло бажання запхнути цей документ йому в глотку.

Я хочу бачити Роберта Бріггса.

Чиновник почухав щоку.

Бріггса? Щось не пригадую, щоб серед тутешніх службовців значилася людина на прізвище Бріггс.

Він у штаті Державної розвідувальної служби.

Вони тримають у таємниці прізвища своїх службовців. Відкіля вам відомо, що він працює в розвідувальній службі?

То ви дізнаєтеся, згодний він поговорити зі мною чи ні? — запитав Рембо.

Тут інший порядок роботи. Не можна просто так зайти з вулиці й попросити зустрічі з офіцером розвідки. Відкіля ми знаємо, що вам спаде на думку? Може, ви терорист. До речі, дозвольте поцікавитися, що ви робите в Таїланді?

У цей час втрачаю терпіння.

Залишіть ваше прізвище, адресу та номер телефону, — зарозуміло сказав чиновник. — Якщо він захоче поговорити з вами…

Запитайте це в нього. Просто зараз, — сказав Рембо.

Мені здається, ми і без того витратили багато часу. Схоже, ви належите до тієї породи американців, які підривають наш авторитет за кордоном. — Чиновник постукав ручкою по столу. — Отже, ви підете добровільно… або ж?..

Не потрібно розмовляти зі мною так.

Це погроза?

Рембо опинився в коридорі.

Гей, ви куди?

Рембо прискорив кроки.

Бріггсе! Ви чуєте мене, Бріггсе? Мені потрібно з вами поговорити.

Персонал посольства злякано вирячувався на Рембо.

Бріггсе!

Затримайте його!

Мені потрібно поговорити з Бріггсом!

Не рухайся, приятелю!

Рембо обернувся. У вестибулі стояв хлопець у формі морського піхотинця Сполучених Штатів і тримав напоготові револьвер.

Мені потрібний Бріггс!

Рембо продовжував йти вперед.

Стояти! — гаркнув піхотинець.

Біля нього тепер опинилися ще два солдати.

Можливо, він озброєний. Він мені погрожував.

Бріггсе!

Стій!

Рембо вже був біля сходів. Піхотинці цілилися в нього з револьверів.

Стійте! Не стріляти! — скомандував чийсь голос.

Рембо обернувся й побачив, що до нього через вестибуль

поспішає Бріггс.

Усе в порядку, сержанте. Я знаю цю людину. Опустіть зброю.

Але, сер…

Усе чудово, — сказав Бріггс.

Схоже, піхотинців охопили досада та зніяковілість.

Якщо ви такі впевнені…

Сержанте, ви вчинили правильно. Ви й ваші люди можуть розслабитися. Ситуація під контролем.

Піхотинці неохоче опустили револьвери. Бріггс увійшов у коридор.

Нам потрібно поговорити, — почав Рембо.

Гак, я так і зрозумів.

Будьте напоготові, — сказав хтось охоронцям.

РОЗДІЛ 5

Бріггс захлопнув двері офісу.

Сідай. Каву чи?..

Я прийшов із приводу полковника, — сказав Рембо.

Я зрозумів. Але як, чорт забирай, ти дізнався? Ми тримаємо це в секреті. Ми не скажемо репортерам доти, поки не зрозуміємо, як розвиваються події.

Репортерам? Про що ви говорите?

Полковник. Ти сказав, що прийшов із приводу… Господи, тож ти нічого не знаєш.

Я хочу отримати від вас інформацію. Що, у біса, сталося?

Мені не дозволено…

Бріггсе, якщо з полковником щось сталося, а ви приховали від мене…

У кімнаті стало тихо. Рембо ступив уперед.

Добре, — відповів Бріггс. — Розслабся.

Він важко впав за свій стіл.

Бріггсе…

Виникли непередбачені труднощі. — Бріггс зітхнув. — Нам поки лише відомо, що полковник навчав у Пакистані біженців, які поверталися в Афганістан і воювали з радянськими. Зважаючи на все, йому захотілося самому пережити всі труднощі, з якими стикаються повстанці, пробираючись шляхом додому через гори. Він пристав до каравану повстанців, плануючи повернутись назад, як тільки вони досягнуть афганського кордону. Але кордон не перегороджений. Чи то повстанці неправильно обчислили відстань, чи то провідник Траутмена припустився помилки. Як би там не було, він опинився в Афганістані. Караван був атакований урядовими військами Афганістану. Одному повстанцеві вдалося сховатися. Він бачив, як полковника брали в полон. Нам невідомо, що з ним, але ми здогадуємося. Солдати передадуть полковника радянському командуванню округу.

І що ви збираєтеся робити?

Наші можливості досить обмежені, оскільки ми побоюємося радянської пропаганди.

Запитую ще раз: що ви збираєтеся робити? — повторив Рембо.

У нас зв’язані руки.

Вони у вас настільки вільні, наскільки ви цього захочете.

Я буду з тобою відвертий. Ти колишній солдат, а я дипломат. У цей момент ми навіть не можемо визнати той факт, що це сталося саме з полковником Траутменом. Інакше будуть зірвані секретні переговори з приводу передачі заручників.

Ви хочете сказати, що спершу звільните інших американських заручників, а потім уже будете домовлятися про його звільнення?

Ми не впевнені, що зможемо домовитися про його звільнення. Прокляття, а раптом радянські будуть його катувати або оброблять ліками й він розколеться?

Він не розколеться, — сказав Рембо.

А якщо розколеться? Припустимо, вони змусять його визнати, що Сполучені Штати фінансують, озброюють і навчають афганських повстанців? Або змусять сказати, що він перетнув афганський кордон зі згоди уряду Сполучених Штатів?

Клянуся вам, вони ніколи не змусять його це зробити, — сказав Рембо.

Я ціную лояльність, однак політичні реалії такі, що Сполученим Штатам, ймовірно, доведеться наполягати на тому, що Траутмен волоцюга, що нашому уряду нічого не було відомо щодо його діяльності. Можливо, нам доведеться відмовитися від нього.

Ви виродок!

Траутмен мене теж так обізвав. Це моя робота. Але те, про що я вам щойно сказав, розраховано як останній варіант. Можливо, це й не буде застосовано. Усе залежить від радянських. Можливо, вони не використовують захоплення полковника як привід для масованої пропагандистської кампанії. Не виключено, що вони погодяться звільнити його в обмін на нашу обіцянку стримати критику з приводу радянського вторгнення. Або