Читати книгу - "Фаренго. Ч. 1. Тінь попередника"

Претор Президії Сенату лорд Харре відкрив засідання пропозицією вшанувати вставанням пам'ять імператора Туре Шактірі II. Усі, окрім Матері Драмани, підвелися й чотири хвилини віддавали належне офіційній скорботі.

Потім Претор повідомив присутнім сенаторам, що імператриця-удова та її сім'я шість годин тому затримані на Кідронії і що в лорда-сенатора Ґрідаса, що їх супроводжував, при затриманні вилучили комунікатор, за допомогою якого покійний монарх керував безпілотними крейсерами, що несуть тератронні бомби. Претор зачитав текст вилученого в затриманого Туре Іріте маніфесту до світів імперії, у якому старший син покійного імператора закликав до непідкорення реґенту й до повстання проти влади намісників та адміралів, які присягнули Тесленові.

Сенатор Б'юкенен заявив, що вимагає в офіційному порядку підтвердити справжність маніфесту. Усім присутнім після цієї вимоги надали нотаріально завірені командиром «Алкантари» і поліцейським комісаром електронні скрипти згаданого документу. Реґент, у свою чергу, запевнив сенатора Б'юкенена і всіх присутніх, що оригінал маніфесту, підписаного «імператор Туре Іріте І», буде привезено на Землю через дванадцять годин і що його передадуть для вивчення сенатському Комітетові з питань безпеки або ж спеціальній слідчій комісії, якщо батьки-сенатори виявлять бажання таку створити.

Потім Претор оголосив, що ті вісімнадцять сенаторів, які з поважних причин не змогли прибути до Аркової зали, включно з затриманим на Кідронії Овшеном Ґрідасом, зможуть проголосувати у режимі «он лайн», використовуючи високозахищені лінії зв'язку і Білі Камені з родин Натії і Логолло. Після цього лорд Харре перерахував вакантні сенатські місця і повідомив, що від часу попередньої сесії Сенату відійшли до своїх предків сенатор від Аврелії, голова Комітету з військових і спеціальних розслідувань Вольф Рехинальдер і сенатор від Землі Римський Папа Олександр Дванадцятий. Пам'ять цих достойних мужів вшанували хвилиною мовчання.

Потім склали присягу два нових сенатори, обрані у світах Периферії. Законність їхнього обрання підтвердив Протокольний комітет, голова якого виступив з розлогим повідомленням. На нових сенаторів одягнули мантії, і Претор привітав їх своїм напутнім словом.

І лише після цього Сенат перейшов до справи, заради якої він, власне, і зібрався. Запала незвична тиша: було чутно, як потріскують розрядники силових екранів, що захищали Аркову залу від терористів і систем дистанційного прослуховування.

На голосування Президія винесла три постанови і один закон. Першою постановою пропонувалося заснувати Тимчасову Реґентську раду, якій доручалось керувати мультисвітовою державою до остаточного рішення питання про нового монарха. На екранах своїх пультів сенатори прочитали, що головою Реґентської ради пропонується великий адмірал Теслен, а членами — Свята Матір Драмана, канцлер Мадин, намісник Сектора Кастора Марков, імператриця-удова Гірінна Модеста і ще дев'ять вищих посадових осіб Імперії.

За мотивами голосування попросив слова один із найстаріших сенаторів сір Моханді Шаніті, той самий поважний індус, який закликав захист богів на мешканців «Небесної оази».

— Пане реґенте, Свята Матір, батьки-сенатори! — почав Шаніті. — Ми з вами зібралися скорботного дня й у важких передчуттях. Над Імперією нависли такі загрози, яких не було від часів Війни. Орди клонів загрожують світам Периферії, небезпечні ксеноморфи знищили один із найцінніших оборонних оплотів людства, інтриги й заколоти розхитують і без того неміцний фундамент імперської адміністрації. І все це відбувається на тлі економічного колапсу й катастрофічного згасання торгівлі поміж світами. Чи маємо ми право, батьки-сенатори, грати долею держави і життями громадян? Чи маємо ми право створювати і перестворювати перехідні й тимчасові структури на кшталт запропонованої Реґентської ради, розтягувати час небезпечної невизначеності? Адже будь-яка невизначеність, як відомо, заохочує надії авантюристів і провокаторів. Я вважаю, що ні, ми не маємо такого права. Нас не зрозуміють ті, хто прагне стабільності й процвітання. Я голосуватиму «проти» створення Реґентської ради і «за» другу і третю постанови, якими вся влада передається новому імператорові Еарлану Теслену…

Останні слова старого політика викликали хвилю багатоголосого гудіння, що прокотилася залою. Сенатори шепотілися, хтось нервово засміявся.

— Сенаторе Шаніті, ми поки що обговорюємо мотиви голосування по першій постанові, — нагадав індусові Претор.

— Шаніті правий! — крикнув з місця Камов. — Не час загортати гівно в папірці!

Сміх у залі став голоснішим. Сенатори цінували хамовитий тіронійський гумор.

— До порядку, батьки-сенатори! — лорд Харре постукав молотком по кафедрі головуючого. — Не забувайте, що траур ще не закінчився.

— Я сказав, — Шаніті вимкнув спікерофон на своєму пульті.

Нових бажаючих висловитись не знайшлося. Сенатори з Аврелії почали озиратися на Б'юкенена, але той сидів із відстороненим виглядом і в жодний спосіб не реагував на виразні погляди затятих консерваторів. Серед представників Альфи Альфи спалахнула коротка дискусія, яка супроводжувалась виразною жестикуляцією. Але й звідти заявок на виступ з мотивів голосування не надійшло.

— Лорди здулися, — прокоментував Камов і підморгнув Гамбалі. — Я виграв, з тебе поляна.

Претор з гідністю витримав паузу, похитав головою, демонструючи здивування, і поставив питання на голосування. Переважаючою кількістю голосів Сенат не прийняв першої постанови.

Напруження в залі досягло крайньої межі. Авреліанці не витримали кпинів Камова і висунули вимогу до Президії вивести шкодного тіронійця із зали. У відповідь представники Тіронії розгорнули прапор колонії, підвелися і дружно заспівали войовничий тіронійський гімн. Лордові Харре ледве вдалося відновити парламентський конструктив.

Незважаючи на відчайдушний опір меншості з представників Випереджуючих планет та аристократичних кланів, Сенат прийняв рішення об'єднати обидві наступні постанови і спеціальний закон в одному пакеті для голосування. У другій із цих постанов представникам Дому Ойзеле назавжди відмовлялось у праві на трон. Третьою постановою і спеціальним законом «Про виняткові імператорські прерогативи» монарша влада передавалася Тесленові без права заснування ним власного правлячого Дому.

Сенатори завмерли в очікуванні результатів голосування. А ті затримувались — Президія чекала на волевиявлення тих сенаторів, які голосували дистанційно, через Білі Камені.

— Ви що, колеґо, маєте сумнів у тому, що великий Теслен стане нашим законним імператором? — посміхнувся Камов, спостерігаючи, як його сусід-альфієць вкривається від хвилювання рясним потом.

— Це я так радію за великого адмірала, — знайшовся представник Альфи Альфи. — 3 дитинства, знаєте, прію, коли щиро тішуся за достойну людину…

Нарешті на екранах з'явилися результати голосування. Сто дев'ять сенаторів підтримали пакет, чотири проголосували проти і одинадцять утрималося. Залою пробігли спалахи оплесків.

Двадцять шостий Суверен Зоряної Імперії Еарлан III звернувся до Претора Президії з проханням надати йому слово. Імператорові було що сказати своїм підданцям.

23

Плато Поланського,

планета Фаренго (9КВ97:2),

система зірки Таліс.

26 октомбрія 416 року Ери Відновлення

Ті п'ять кілометрів, що відділяли місце посадки скеґера від провалля, люди долали з межовим напруженням сил. У деяких місцях їм довелося переходити через цілі озера пилу, дрібного і летючого, наче попіл. Пил легко