Читати книгу - "Не повертай мене, Джулія Рейвен"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Зі мною все гаразд, — поспішаю заспокоїти Яна, — тут і справді густі кущі.
Як досвідчені спецназівці, брати, допомагаючи один одному, по черзі вилізли на паркан, перекинувши через нього лікаря, а потім, як по команді, стрибнули за ним.
Зіщулившись від холоду, я переминалася з ноги на ногу, бажаючи якнайшвидше опинитися в теплій машині.
— Іди до мене, — Ян знову підхоплює мене на руки, і ми повторюємо метод втечі. Ми спереду. Позаду — Нік з лікарем.
Декілька хвилин шляху у непроглядній темряві, і ми нарешті зупиняємось біля автомобіля. Не знаю, що то за марка. Я на них не сильно знаюся. Маленька, непримітна. Можливо, знову вкрали? Це питання я проковтнула, забираючись на заднє сидіння.
Брати, брудно матюкаючись, завантажують лікаря у багажник.
Адреналінова хвиля поступово відступає, і мене починає калатати від холоду. Навіть не помітила, що я наскрізь промокла. Вологий атлас піжами лише погіршує ситуацію. Руки й ноги задубіли так, що я навіть не відчуваю їх.
— Нік, ти за кермом!
Ян пірнає в салон автомобіля, і одним ривком садить мене до себе на коліна.
Гучне кректання мотора і чергові мати від Ніка, і машина смикано починає рухатися вперед.
— Боже, ти суцільний лід, — доторкнувшись до мене, шоковано підсумував Ян, — знімай ці ганчірки.
Я сором'язливо знітилася від присутності Ніка, але помітивши, що він навіть не дивиться в наш бік, почала швидко роздягатися.
Ян потягся назад і дістав звідти старий светр. Він допоміг одягнутися і простяг мені металеву флягу.
— Це що? Алкоголь? — уточнюю, хоч і так зрозуміло, що всередині не вода.
— Пий, тобі треба зігрітися, — безкомпромісно промовляє Ян, не забираючи руку.
Зібравшись духом, я роблю великий ковток… віскі чи що це за погань така? Рідина боляче опалює горло, і я, судомно вдихаючи повітря, починаю кашляти.
— Розумничка, зараз буде краще, — Ян притискає мене до себе, і я відчуваю, як на зміну задухи приходить тепло. Воно приємною млістю розтікається по тілу, і мене перестає трусити. Тривожні думки випаровуються, я повністю розслабляюся, і, не помітивши як, провалююсь у солодкий сон.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Не повертай мене, Джулія Рейвен», після закриття браузера.