Читати книгу - "Хрест: постбіблійний детектив"

яке мав громадянин села Кедрівка Семен Харкавий… Кров крапала з кожного доносу. Здавав усіх наліво й направо. Практично всі післявоєнні арешти – з його подачі. Вивезення в Сибір – теж він. Та він тут просто заправляв усіма соціально-політичними процесами! От що може лиш один сексот, а їх тут у нас – тисячі тисяч! Хоча треба визнати: таких талановитих, як Харкавий, – одиниці. Він ще й за німців відзначився. Здавав євреїв фашистам. Заразом – і своїх націоналістів. Що значить – людина на своєму місці й любить обрану професію. Як шкода, що імена сексотів не можна оприлюднювати. Та його б представити до звання Героя Радянського Союзу. Зібрати в Будинку культури весь районний, а то й обласний актив і вручити Зірку Героя. А поруч по усьому периметру палацу розмістити наочний матеріал – фотогалерею замордованих з його ініціативи. А тексти доносів – це просто пісня. Вищий прояв інфарктної писемності з часів її запровадження Кирилом і Мефодієм. Зібрання творів сексотів побили б усі рекорди тиражування задрипаних бестселерів.

Папка сина агента «Гниди» агента «Миршавий», тобто Павла Михайловича Харкавого, не осягає такого значного відрізка часу, але відзначається глибиною донесеної інформації. Виняткова цінність доносів Миршавого полягала в тому, що йому на пару з агенткою Терезою, уродженкою того-таки села Кедрівка, було направлено на дуже відповідальну ділянку роботи: вони обслуговували від імені районних господарів найвищих гостей курортів Моршин і Трускавець. У всесоюзні здравниці їздили найвищі партійні, радянські, наукові чини.

Тут треба дати пояснення: радянська тоталітарна система ґрунтувалася на тому, що на кожного керівника мусило бути досьє й компромат. Для того, щоб цей компромат можна було задіяти, коли людина уже на поважному посадовому становищі раптом захоче вчинити дію чи висловити думку проти системи. Ти хочеш свободи віросповідання? Але ж ти, товарішь дарагой, гомік. Ось фотографії з Трускавця. Літо 1968 года. Показать женє? Охоплення компрометацією мусило бути тотальним. Якщо на перспективного товариша не було чорної папки, його просто не висували нагору. Було небезпечно пускати туди чистого й незаплямованого. А як потім зупинити, коли його занесене? Отож КГБ невтомно трудився на цій ниві тотальної компрометації.

І саме в цій відповідальній галузі роботи курорти мали винятково велику вагу. Бо, скажімо, ось якийсь секретар обкому чи ЦК, генерал чи адмірал – спробуй-но його заскочити на аморалці десь там удома чи на роботі! По-перше, вони там остерігаються, по-друге, місцеві органи просто бояться ловити їх на розпусті чи збоченнях, по-третє, вони на роботі мають просто мало часу на розваги, що не личать керівнику партії та уряду.

А от на курорті? Ето другой вапрос, таваріші! Тут вони розслабляються! Отут з’являється поле для збору компри – просто жнива! І часто місцеві сексоти правлять за таких жниварів. У такій ролі й відзначився в процесі активної комсомольської роботи Паша. Коли гуляли старші партійні товариші, він був на побігеньках. Потім уже, коли перший голова райкому партії слабо ворушив кінцівками, наливав. І в завершальній і вирішальній стадії заводив важку артилерію – її величність курву усіх часів і народів, незрівнянну Дануську!

Що тут скажеш – у кожного ремесла має бути свій талант. І на ниві перелюбу ця проста сільська дівчина була просто неперевершена. Вона могла дати фору найпрофесійнішим повіям у гамбурзькому порту чи кабаре Ріо-де-Жанейро. Вище партійно-радянське керівництво просто божеволіло. Серед високих московських і київських чинів були й такі, що знову, наступного року, брали путівку саме на бальнеологічний курорт, щоб знову зустрітися з Дануською. Що там та «Нафтуся», що має гнати пісок. Дануська висмоктувала з нутрощів членів політбюро все до піщинки. Дідусі мовби на світ народжувалися після її процедур.

І уявляєте – сексот Миршавий, падлюка, описував усе це у своїх доносах! До Кушнірука ці невмирущі тексти не доходили. Усе, що стосувалося номенклатури ЦК КПРС, ішло прямо нагору. Але завбачливий Феофанов залишав собі копії. Може, вони замінювали йому детективно-сексуальне читво, бо творами цього жанру справді можна було зачитатися…

Досьє складалося з кількох товстелезних тек із написом «Трускавец» і «Моршин» – годі було подужати. Кушнірук твердо вирішив забрати ці безцінні теки з собою. Тим паче, Феофанову наказали довго жити.

Начитається в Києві. Тут тільки гортав. Побачив, правда, таке грізне прізвище, що не зупинитися не міг: «Докладываю об обстоятельствах отдыха в санатории «Хрустальный дворец» всесоюзной здравницы Трускавец Председателя Президиума Верховного Совета СРСР товарища Брежнева Леонида Ильича.

В соответствии с инструкцией, мне была поручена организация ужина, в котором приняли участие первый секретарь обкома партии Хобрик, первый секретарь райкома партии Тропченко, председатель облисполкома Михайлик, командующий войсками ПрикВО генерал-полковник Баренников.

Во время вводного инструктажа мне было поручено задание: в обязательном порядке организовать общение товарища Брежнева с нашей самой профессиональной работницей. Неформально генерал КГБ, прибывший из Киева, обмолвился, что Леонид Ильич любит это дело, поэтому его удивить будет сложно, но надо. Что касается Суслова, то Хрущев при отъезде в аэропорт пошутил, мол, организуйте Мише бабу, он никогда не прыгал в гречку».

Якби цей шмаркач знав, що він пише, і якби десь не там виплив його донос, його б ліквідували за лічені секунди. З вогнем грався цей рогуль. Схоже, він не дурень. Просто входив в азарт і втрачав голову. Уявити лишень! Таке пише якийсь інструктор райкому комсомолу на членів Політбюро ЦК КПРС.

«По согласованию с товарищем Тропченко в качестве медсестры была определена внештатный сотрудник райкома комсомола, зав. отделом комсомольской жизни районной газеты “Строитель коммунизма” Богданна Фроляк, известная в общении как Дануська.

Как решено партийным руководством, она была допущена к ужину уже в начальной стадии в качестве официантки. В соответствии с полученными указаниями ее одежда оголяла те части тела, которые вызывают сексуальное возбуждение даже у людей преклонного возраста.

По инициативе товарища Брежнева пили много. Пытался уклоняться только товарищ Суслов, но потребовал меньший – не гранчак – стакан и тоже за партию и Родину выпил до дна.

Раньше всех Дануська установила психологический контакт с товарищем Брежневым. Леонид Ильич поинтересовался, местная ли она. Узнав, что товарищ Фроляк, как он выразился, настоящая бандеровка, предложил ей от имени всей Западной Украины продемонстрировать, как она любит КПСС и Советскую Родину. Дануська доложила руководителям, что она является кандидатом в члены КПСС и высшей целью своей жизни видит строительство коммунизма в нашей стране и победу социализма во всем мире.

По этому поводу товарищ Брежнев предложил выпить на брудершафт с представительницей галицкой молодежи. После поцелуя с Председателем Президиума Верховного Совета СССР товарищ