Читати книгу - "На другому березі (збірник)"

В тремтінні слів твоїх крилатих я барвінкову щирість чую. 9 квітня 1935 МАЛИЙ ГІМН Стріла намірена до лету, струна настроєна до гри. Червоні зорі, мов монети, в калитці вечора лягли. А серце? Серцю лиш п’яніти, тремтіти і кохать йому. Звеличую усоте вітер, звеличую стократ весну. 12 березня 1935 ПОРТРЕТ ТЕСЛІ Він був закоханий в мистецтво і мистець в коханні, тесав церкви стрілчасті й чарував жінок, тесав слова натхненні й на скрипці грав квітчастій. Горіли молодиці і дівчата в п’янім щасті. Ой, не одна згубила з них вінок! Коли умер, лишились його твори: дзвінкі пісні й церкви сріблистобанні. Дяки співали, і співали хори, церкви були в смеречину убрані. Ой, голосило в кучерявий ранок дванадцять найкращих коханок. 4 квітня 1935 ТЕСЛІВ СИН Дубова скриня, в скрині пісня і сокира. Сокирою хвалив щодня твій батько Бога. Твій дід теж тесля був. Стоять церкви чотири, що ними завершив своє життя убоге. На жаль, твоя долоня вже не до сокири, не мрії з дерева тесатимеш крилаті. Так відлітають птахи наших гір у вирій долин квітчастих, на дівчата й льон багатих. 16 березня 1935 ЯРМАРОК Мій брат — кравець хлоп’ячих мрій, зішив з землею небо. Горять хустки у крамарів, немов стобарвний гребінь. Співають теслі, бубни б’ють. Розкрию таємницю: червоне сонце продають на ярмарку в Горлицях. 20 січня 1935 ЗОЗУЛЯ Ой, закувала знов зозуля. Мабуть, кує вже сотий раз? Вже двадцять весен в юних ґулях відмірюю піснями час. Роса сріблилась на малинах, хлоп'я молилось до весни. Зозулями хвилини линуть і хлопцеві малюють сни. 20 січня 1935 НАУКА Навчися в теслів ремесла, навчись тесати слово. Весна лірична відплила, теслярське літо знову. Горю молитвою сокири, ношу із срібла строфи. Летять слова в співучий вирій під неба синім мохом. 20 січня 1935 ДО ДНА Я витесав поему з срібла, поема — мов ялиця. Весна спинилась і приблідла, мов з дива молодиця. Співай, сокиро, теслі безум, розтісуй пісню знову! Углиб, до дна співуче лезо встромляю в корінь слова.