Читати книгу - "Судова риторика: теорія і практика: навч. посіб."

суспільної небезпечності вчиненого Іваненком В. Р. злочину. Адже Іваненко В. Р. не знав, яка сума грошей там знаходиться і не зважив на те, що потерпіла теж можливо перебуває в скрутному матеріальному становищі і має на утриманні неповнолітніх дітей.

Свідок Танькевич В. В. засвідчив, що 25 грудня 2003 року у відділі «Кухонні приналежності», що розташований на першому поверсі ЦУМу, він спільно з молодшим інспектором Черненком Валерієм Миколайовичем помітили Іваненко В. Р., лівою рукою проник до лівої кишені потерпілої Любимцевої О. В. і викрав звідти гаманець коричневого кольору, який Іваненко В. Р. поклав до себе у ліву кишеню (а. с. 8, протокол допиту свідка Танькевич В. В.). Гаманець був вилучений у Шевченківському райвідділі м. Києва (а. с. 4).

Аналогічні свідчення дав свідок Черненко Валерій Миколайович (а. с. 9, протокол допиту свідка Черненка В. М.).

Згідно протоколу вилучення від 25 грудня 2003 р., у громадянина Іваненка В. Р., доставлений у чергову частину Шевченківського райвідділу м. Києва, із лівої кишені було вилучено гаманець коричневого кольору із шкірозамінника в якому знаходились гроші і проїзний квиток, загальна вартість викраденого 5 тис. 70 грн. Цей гаманець було приєднано до справи, як речовий доказ і повернено під розписку гр-ці Любимцевій О. В. (а. с. 14).

Свідок Чумак Наталя Михайлівна, засвідчила, що 25 грудня 2005 р. вона спільно з Іваненком В. Р. їхали до м. Кременчук, погостювати до матері Іваненка В. Р. Грошей у них було мало і на зворотній шлях не вистачало. В ЦУ Мі м. Києва Іваненко В. Р. притулився до якоїсь жінки, яка стояла в черзі каси відділу «Кухонні приналежності», а потім старався швидко вийти з універмагу, але його затримали працівники міліції (а. с. 10).

Підсудний Іваненко В. Р. засвідчив, що своїй нареченій Чумак Н. В., з якою їхали до м. Кременчука нічого не говорив про те, що грошей на зворотній шлях не вистачає (а. с. 18). Чумак Н. В. в своїх свідченнях заявила, що Іваненко В. Р. повідомив її про те, що грошей на зворотній шлях не вистачає (а. с. 10). Така суперечність у свідченнях підсудного Іваненка В. Р. і його нареченої Чумак Н. М. свідчить про те, що план здобути гроші злочинним шляхом визрів у підсудного Іваненка В. Р. не раптово, коли він побачив, що жінка в черзі недбало поклала до своєї кишені гаманець, а Іваненко В. Р. вже зарані «решил пойти в какой-нибудь магазин и похитить деньги». Отже, підсудний готувався до вчинення крадіжки, продумав намір викрасти гроші, що підкреслює суспільну небезпечність вчиненого діяння Іваненком В. Р.

Враховуючи доцільність всіх перерахованих доказів шановні панове судді, дозвольте зробити висновок що вина громадянина Іваненка В. Р., у таємному викраденні гаманця громадянки Любимцевої О. В. є доведеною.

Вилучаючи гаманець з кишені громадянки Любимцевої О. В., підсудний Іваненко В. Р. намагався зробити це непомітно для потерпілої та третіх осіб, а отже здійснив протиправне таємне вилучення чужого індивідуального майна, що і становить об'єктивну сторону такого злочину як крадіжка.

Підсудний Іваненко В. Р. вилучив гаманець з кишені потерпілої Любимцевої О. В. і до того часу, коли його затримали співробітники органів міліції мав реальну початкову можливість розпоряджатися чи користуватися викраденим гаманцем, а отже в даному випадку крадіжку можна вважати закінченим злочином.

Зі суб’єктивної сторони підсудний Іваненко В. Р., здійснюючи злочин, усвідомлював, що він не маючи на те права, неправомірно вилучає чуже для нього майно з метою обернути його на свою користь.

Оскільки відповідальність за крадіжку наступає з 14 років, підсудний Іваненко В. Р. 1960 року народження, за віковим цензом може нести кримінальну відповідальність за вчинений ним злочин. В момент вчинення крадіжки Іваненко В. Р. був здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними, а отже є осудною особою. Ці два моменти — відповідність за віковим цензом і осудність — дають підстави визнати Іваненко В. Р. суб’єктом такого злочину як крадіжка. Отже, дії підсудного Іваненка В’ячеслава Романовича слід розцінювати як таємне викрадення індивідуального майна, що кваліфікується за ч. 1 ст. 140 ККУ. В ході досудового слідства діяння підсудного кваліфіковано вірно.

Шановні панове судді, дозвольте звернути вашу увагу на моменти, які стосуються особи підсудного.

Підсудний Іваненко В. Р. за місцем роботи характеризується позитивно (а. с. 26, характеристика на слюсаря Київського мотозаводу). Але поряд з цим Іваненко В. Р. вів невпорядкований спосіб життя, не хотів долати перешкоди чесним шляхом, в гуртожитку № 3, в якому жив, часто пиячив.

В розмові підсудний замкнутий, різкий на запитання, відповідає короткими фразами.

Але я прошу суд звернути увагу і на ті обставини, що Іваненко В. Р. раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, свою вину визнає повністю, слідством обтяжуючих вину обставин не встановлено (а. с. 37).

Обґрунтування пропозицій про міру покарання

Виходячи із свідчень потерпілої, злочин, вчинений підсудним Іваненко В. Р. не заподіяв потерпілій Любимцевій О. В. великої майнової шкоди (а. с. 12).

Але враховуючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, я прошу суд звернути увагу на виховну роль даного процесу і призначити підсудному Іваненко В. Р. покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік.

Чому Іваненко В. Р. вчинив злочин? Зі слів підсудної о, причиною вчинення ним крадіжки було «важке матеріальне становище», у яке він потрапив. Але про яке важке матеріальне становище як причину злочину говорить неодружений, самостійний чоловік, у якого «важке матеріальне становище» виявляється в тому, що немає грошей на подарок — прогулянку з нареченою, з якою знайомий