Читати книгу - "Академія дружин драконів, Бетсі Прусс"

Після Юни зайшла не менш пихата, але більш мовчазна дракониця, котру й лестощами задобрити не можна було. Найсмішніше було те, що зі своїм то ростом “Головою хмари збиваю” вона хотіла тісну сукню з невеличким вирізом збоку, що б лише підкреслило її чоловічу фігуру. Довелось витратити на цю скажену більше двадцяти хвилин вмовлянь та переконань, що їй обов’язково потрібно щось інше.

Загалом, закінчилось усе не так вже й погано, якщо не зважати на купу образливих слів в мою адресу та на рахунок моїх нетямущих рук. Дракониця все ж погодилась довіритись моєму смаку.

Це лише друга вийшла, а я вже не відчуваю ніг. Але це того варте, адже коли двері зачинились за останньою дівчиною, у нас на руках було запрошення на чаювання та “бесіда по душам” з Монікою та Чейлзі.