Читати книгу - "Буллет-парк"

Я хотів би закінчити нічною зустріччю з Альфредою на розі Сорок Шостої вулиці: йшов сніг, я саме виходив з театру та помітив її з лотком олівців у руках. Вона одвела мене до підвалу, де помирав Боб. Та хіба така кінцівка задовольнила б читача?

Я вже казав, що Бієри постійно товпляться на коктейлях і вокзалах. Але треба згадати ще й пляжі. Влітку там голці ніде впасти — особливо в Лонг-Айленді й на островах штату Мен. Сидиш, і раптом закипає хвиля, а з неї виходить сама Консуело Рузвельт, містер або місіс Вандербілт з усім виводком... Та що це? Он біля самісіньких їхніх ніг виринають Бієри.

Яка приємна зустріч! Ні, таки справді приємна!

Отож їх остання поява — хоча б у нашому оповіданні — відбулася на тлі моря й літа. Ми в невеликому містечку, де-небудь, скажімо, в штаті Мен, хочемо покататись всією родиною на вітрильнику, пристати до острова й влаштувати вилазку. В готелі нам пояснюють, як потрапити до стоянки човнів, ми загортаємо бутерброди та йдемо у вказаному напрямі. Ледве знаходимо човняра, даємо йому заклад і між іншим помічаємо, що він уже зранку п'яний. Старий підводить нас до причалу, а коли відпливає, ми переконуємось, що човен, якого він всучив, цілком непридатний до руху.

Вода цебенить крізь дно, кермо пожмакане, гвинти геть заіржавіли, блоки потрощені, а коли, вичерпавши воду, хочемо напнути вітрило, з'ясовується, що воно або порване, або погнило. Під лемент дітей сяк-так розвертаємось за вітром та пристаємо до острова, де снідаємо. Назад добираємось із справжніми муками. Вітер подужчав. Не встигли відплисти, як тріснув лівий штаг, і довелось змотати вітрило. Та вже почався відплив, і нас підхопило й понесло в море. Подув вітру доконав і правий штаг. Тепер беремо дошки й гребемо з усіх сил. Та де там! Хто ж тепер визволить нас? Хто порятує? Звичайно ж, Бієри, Боб і Альфреда!

На горизонті сяє вогнями їхній катер: круг капітанського містка яскраві лави, в кают-компанії лампи під абажурами й троянди у вазах; за штурвалом — матрос. Боб кидає нам з борту кодолу. Це не просто зустріч, а несподіваний порятунок. Матрос сідає у вітрильник, а ми — не минуло ще й десяти хвилин — сидимо на містку й попиваємо мартіні. Вони відвезуть нас до себе, наші друзі. Адже у них тепер власний будинок — і власний катер! Ми здивовані, а Боб спокійнісінько пояснює:

— Ми взяли майже всі гроші тітоньки Маргарет, весь капітал тітоньки Дори, додали те, що заповів дядечко Ральф, купили акції, і, розумієте, за якихось два роки сума потроїлась! Я викупив усе, що спродав батько, все, що хотів. Ось наша шхуна. Будинок ми купили зовсім новий. Бачите світло?

Пітьма й океан більше нас не лякають. Ми розлягаємось у кріслах та насолоджуємось гостиною в Бієрів, адже вони справді чарівні, до того ж і мудрі — бо хіба ж не розумно було знати, що літо повернеться?..

Примітки

1

Шкода! (франц.).

2

Квартет Бетховена, присвячений графу О. Розумовському.

3

О, два гомосексуалісти (франц.).

4

Чорний звір (франц.).

5

Сучасний італійський поет.

6

Мир, надія, любов (італ.).

7

Пісня Дездемони з трагедії В. Шекспіра «Отелло, венеціанський мавр». Переклад Ірини Стешекко.

8

Філантропічна організація.

9

Гра слів: назва сигарет і одночасно — «щасливий удар».

10

Служниця (італ.).

11

Наречений (італ.).

12

Мужик (італ.).

13

Люкс (італ.).

14

Шинка з сиром (італ.).

15

Селянин.

16

День вдячності.

17

Нене, рідненька! (італ.).

18

Атомна бомба (італ.).

19

Хазяїн (італ.).

20

Поезія (італ.).

21

Ходімо (італ.).

22

Прекрасній мові (італ.).

23

«Так, так, не сумнівайтесь!» (італ.).

24

Захід сонця (італ.).

25

Офіціант (нім., франц., італ.).

26

Офіціант, що приносить напої в французьких ресторанах.

27

Добридень. Прошу два американських коктейлі (італ.).

28

Ідіть до біса (італ.).