Читати книгу - "Академія трьох стихій , Ольга Іваненко"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Так, можна було і раніше це зробити? - здивувалася я.
- Раніше б ми не пройшли, - похитав головою чоловік. - Ми б на середині мосту вперлися б у невидиму стіну і цим би все скінчилося. Сам Алекс не пускав нас далі.
- Так, виходить, проблем більше немає? - зраділа я. - І можна спокійно все зробити.
- На жаль, ні, - похитав головою професор. - Інакше б, ми не впали в воду. Боюся, дехто ще не хоче, щоб ми йшли вперед. І я здогадуюся хто.
- Джейкоб? - я здивовано подивилася на чоловіка.
- Саме він, - кивнув чоловік, продовжуючи йти вперед. - Хлопчисько, все ж таки, страж. І домовитися з ним не так просто, як здається.
Не вірилося мені, що цей малий може стати проблемою. Так, він боявся залишитися один в межисвіті. Але, щоб бажати нам зла? Здавалося, у нього занадто миле личко для цього. Та й Алекс казав, що хлопчику за характером швидше шість років, ніж його довгий термін.
З іншого боку, дитина була стражем, і не думаю, що діставати печиво на стіл та стрибати по камінню - це всі його заняття.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Академія трьох стихій , Ольга Іваненко», після закриття браузера.
