Читати книгу - "Магія Часу: Ключі іншої реальності. Книга друга, Vasyl Shyrman"

Отже, навіть практикуючі маги, які вже володіють певними знаннями, можуть відчувати, що їм чогось не вистачає. Але коли вони намагаються засвоїти нове знання, це нагадує наливання води в повну склянку — вода не вміщується. Тому багато магів намагаються зберігати свій "обсяг" напівпорожнім, щоб залишався простір для нових знань. Це дозволяє знанням циркулювати, оновлюватися і процес навчання стає безкінечним.

Якщо подивитися на магію тверезо, то виявиться, що в ній неможливо дійти кінцевої точки. Це не схоже на традиційне навчання в інституті, де ти здобув освіту і можеш рухатися далі, не отримуючи нових знань, окрім набутого досвіду. У магії процес пізнання нескінченний: чим більше ти дізнаєшся, тим більше усвідомлюєш, скільки ще не знаєш. У магії потрібно бути постійно готовим до нових уроків, інакше життя само навчить тебе через несподівані випробування.

Знання у магії завжди застосовуються і постійно розвиваються. Тому жодна тверезо мисляча людина не прийде в магію просто так, за власним бажанням. Це шлях, який вимагає безперервного навчання і розвитку.

Тому, хто приходить у магію з думкою "дай-но я спробую", зазвичай дуже швидко вибиває з цього шляху. Це схоже на карусель, яка крутиться на великій швидкості: центробіжна сила просто викидає того, хто не має сили або не тримається за знання. І це стосується не лише магії, а й будь-якої іншої сфери. Якщо ти не заглиблюєшся, не наближаєшся до центру, тебе неодмінно відкине на периферію, тому що твої корені недостатньо міцні.