Читати книгу - "Феміна, Ріна Март"

Усі претензії у бік жінок старі як світ. І це не алегорія. Ще з часів створення цього дивовижного Світу жінка була винна у всіх гріхах. І це також не алегорія.

Хто винен, що Адама та Єву вигнали з Раю? Жінка, звісно, це ж вона дала яблуко, а Бог дав дружину. Це все вони – підступні жінки, яким завжди мало. Адам взагалі ні до чого. Він - слухняна і скромна жертва несподіваних обставин в особі надмірно цікавої дружини та Змія-спокусника.

Що цікаво, згідно зі Святим писанням, Бог покарав їх обох вигнанням з Раю, проте це не заважає священикам трактувати цю історію як "жіночий первородний гріх", хоча незрозуміло де шатався Адам, поки його жінку спокушали забороненими вкусняшками.

Якщо міркувати з погляду здорового глузду, а не старовинних письмен, написаних тисячоліття тому, то біля ніг жінки не лише гріх, а й увесь світ з його можливостями, задоволеннями, пригодами. Не зірви Єва яблуко і не вручи його Адаму, не було б у чоловіків ні їхньої слави, ні сили, ні досягнень. Ні втіх тілесних, ні дітей. Лежав би зараз Адам на траві, навіть листком зі смоківниці не прикрившись, і вітаміни виробляв. Чоловіки недарма кажуть, що їм від життя нічого не потрібно. Це генетична пам'ять у них мовить. Але при цьому як тільки жінка зробить щось цікаве, прибуткове і корисне, ці адами тут як тут.

У шлюбі людина допомагає партнеру ставати краще. Якщо ж він цього не робить, значить, стає співучасником. У сім'ї люди один за одного несуть відповідальність, і якщо один створив якесь злодійство, з іншого ця відповідальність не знімається повною мірою. Подобається нам це чи ні, але це так. Тому що Сім'я – це Злиття. Переплетення чоловічого та жіночого Початків. Симбіоз енергії. Сім'я - це разом, а не кожен окремо.

Але Єву однаково одноосібно звинуватили у гріху, спустивши на неї всіх собак. Тому що це дуже зручно - звинувачувати у своїх проблемах будь-кого. Усіх, крім себе.

А ця жінка, між іншим, своєю цікавістю довела чоловіка свого однореберного до одягу зі шкур та інших життєвих радощів типу мотики та Каїна з Авелем.

Тож жінкам дякувати треба, а не бурчати невдоволено: "Вічно тобі мало, коли ти вже сі вспокоїш". Тому що двигун прогресу зовсім не інтелект, а жіноча цікавість.

Усіх люблю та обіймаю, ваша Ріна Март. Не забудьте тицьнути кнопку «Підписатися»